Казначейство зможе швидше виділяти кошти з держбюджету на будівництво, ремонт і захист енергетичних об’єктів, щоб вони працювали навіть під час атак.
Уряд на позачерговому засіданні ухвалив низку рішень, які зроблять захист та відновлення критичних об’єктів ефективнішим. Вони надають відповідним відомствам і службам можливості швидко спрямовувати кошти і відновлювати пошкодження. Про це повідомляє Урядовий портал, пише DailyLviv.com.
«Уряд посилює захист критичної інфраструктури. Маємо діяти швидко, щоб люди завжди мали світло, тепло й воду, навіть попри ворожі обстріли», — наголосила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
До теми: Репетиція блекауту у Львові в суботу. Трамваї № 1, № 2 та № 7 не працюватимуть, поїдуть автобуси
Зокрема, Уряд ухвалив такі рішення:
1. Створення Координаційного центру інженерного захисту.
«Він об’єднає представників Уряду, обласної та місцевої влади, операторів інфраструктури. Центр визначатиме пріоритети з фінансування та відновлення об’єктів, координуватиме дії й контролюватиме виконання робіт. Його роботу куруватимуть віце-премʼєр-міністр Олексій Кулеба та Агентство відновлення», — повідомила Юлія Свириденко.
2. Оновлення переліку видатків, які фінансує держава у пріоритетному режимі.
Тепер казначейство зможе швидше виділяти кошти з держбюджету на будівництво, ремонт і захист енергетичних об’єктів, щоб вони працювали навіть під час атак.
3. Прискорення будівництва інженерного захисту навколо об’єктів енергетики, транспорту та систем життєзабезпечення.
«Контроль за якістю і безпекою робіт зберігається, але процедурна частина — від погодження до укладення договорів — стане на місяці коротшою. Це дасть змогу оперативно розпочинати будівництво та ремонти, забезпечувати безперебійну роботу енергетичної інфраструктури й швидше відновлювати пошкоджене», — зазначила прем’єр-міністр.
4. Спрямування додаткових коштів з резервного фонду на захист і відновлення критичної інфраструктури у прифронтових областях та Укрзалізниці. Кошти підуть на укріплення енергетичних, транспортних і життєво важливих систем — від генераторів та акумуляторних станцій до будівництва інженерного захисту. Це дозволить швидше зводити захисні споруди, оперативно відновлювати пошкоджені об’єкти й забезпечувати безперебійну роботу енергетики.
«Мета цих рішень — зробити нас стійкими і покращити процес кризового реагування на наслідки обстрілів, щоб життя в Україні не зупинялося навіть під час війни», — наголосила Юлія Свириденко.
