Кандидат у президенти Польщі від правої партії «Конфедерація» Славомір Менцен приїхав до Львова та записав відео біля пам’ятника Степану Бандері, назвавши його «терористом». Мер Львова Андрій Садовий у відповідь назвав Менцена проросійським політиком та запропонував «проявити хоробрість і записати відео біля Донецької стели».
Відео біля пам’ятника Бандері Менцен опублікував 25 лютого в соцмережі X. На ньому він і депутатка Європарламенту від Конфедерації Анна Брилка заявили, що Бандера – «це терорист, який за часів Другої Речі Посполитої був засуджений польським судом до смертної кари за вбивства поляків».
Менцен також сказав, що Бандера заснував ОУН, яка «несе відповідальність» за Волинську трагедію, а люди Бандери «вбили 100 тисяч поляків».
Брилка зі свого боку додала, що пам’ятник Бандері в Україні – це «те саме, якби в Німеччині будували пам’ятники Гітлеру».
«Україна мусить якнайшвидше закінчити культ Степана Бандери», – підсумував Менцен.
На відео відреагував мер Львова Андрій Садовий. Він назвав Менцена «проросійським політиком з польським паспортом» та запропонував записати відео біля стели на в’їзді до Донеччини.
«Проросійському політику з польським паспортом Славоміру Менцену варто проявити хоробрість і записати відео біля Донецької стели. Може поїхати на фронт і поділитися своїми думками, зокрема з польськими добровольцями. Треба перевірити, чи йому взагалі дозволено в’їзд в Україну», – написав Садовий у X.
Менцен у відповідь назвав Львів «польським містом» і заявив, що заборонить Садовому в’їзд до Польші, якщо стане президентом:
«Я поляк і поїхав до гарного і культурного польського міста Львова, якому колись росіяни зробили багато шкоди. Там я побачив пам’ятник Бандері, культ бандерівських злочинців на чолі з Шухевичем. Пану має бути соромно, що в такому чудовому місті він погоджується на культ геноцидів, злочинців і вбивць моїх земляків. Пану мають заборонити в’їзд до Польщі. Будь ласка, повірте мені, якщо я виграю, я терміново подбаю про це».
Степан Бандера – український революціонер, один із радикальних та чільних ідеологів, практиків і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття. Після розколу ОУН був головою Проводу ОУН-Б.
Бандера і Ярослав Стецько були авторами Акта відновлення Української Держави 30 червня 1941 року. За його проголошення німецька влада заарештувала Бандеру, три роки він провів у німецьких тюрмах і таборах.
З наближенням військ СРСР 1944 року Бандера знову очолив ОУН і залишався її керівником до останніх днів. Був убитий у Мюнхені агентом КДБ Богданом Сташинським 15 жовтня 1959 року.
В Україні Бандера має законодавчо визначений статус борця за незалежність України у 20-му сторіччі.
Волинська трагедія – обопільні етнічні чистки конфліктуючого польського та українського населення під час Другої світової війни на Волині. У них брали участь УПА, що підпорядковувалася ОУН (б), військові відділи ОУН (м), стихійні формування та польська Армія Крайова, Батальйони Хлопські за участю польських батальйонів шуцманшафту, радянські партизани та українське й польське цивільне населення.
Як вказує американський історик Тімоті Снайдер, до кінця 1942-го провідною силою на Волині стала ОУН(б), яка почала іменувати свої загони УПА. Коли німці обезголовили ОУН(б), заарештувавши Бандеру та знищивши приблизно чотири пʼятих керівної верхівки, на чолі ОУН(б) лишилася переважно недосвідчена, але радикально налаштована молодь. Саме вони, зрештою, і влаштували етнічні чистки поляків.
В Українському інституті національної памʼяті наголошують, що протистояння між українцями та поляками підігрівали нацистський та комуністичний режими, а також дискримінаційна політика Польщі на західноукраїнських землях, що входили до її складу в міжвоєнний період.
В Україні визнають, що українські націоналісти влаштовували масові вбивства поляків на Волині в 1943-1945 роках, однак польські підрозділи Армії Крайової та селянські батальйони теж вдавалися до масових убивств українців. Встановлено імена близько 30 тисяч польських та близько 10 тисяч українських жертв цих обопільних убивств.
Як повідомляв OBOZ.UA, раніше посол України в Польщі Василь Бондар розповів, що навесні в селі Пужники на Тернопільщині розпочнеться ексгумація польських жертв Волинської трагедії. Відповідні дозволи вже отримано. Також триває робота з визначення інших місць у Польщі та в Україні, де буде проведено ексгумацію.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!
