Серед майже тисячі лауреатів Нобелівської премії нема українців, але це не зовсім справедливо. Саймон Кузнець – знаменитий економіст, якого називають «батьком ВВП», має до нашої країни безпосередній стосунок – народившись за її межами, саме в Україні він сформувався як особистість та здобув знання, які визначили всю його наукову кар’єру. Не дарма, їдучи з радянської України, у необхідних для еміграції документах у графі «місце народження» він вказав Харків – місто, у якому провів, можливо, найкращі роки свого життя. На честь Саймона Кузнеця названо Харківський національний економічний університет, а також вулицю та провулок у Харкові.
«Трійки» з точних наук
Саймон – при народженні його назвали Шимоном – Кузнець народився у квітні 1901 року в білоруському Пінську, у сім’ї бухгалтера Азовсько-Донського банку. Коли хлопчику виповнилося 6 років, його батьки розлучилися. Батько Абрам Кузнець поїхав спочатку до Німеччини, а потім до Америки, а мати Поліна Фрідман з дітьми (у Шимона було два брати: старший Соломон та молодший Григорій) переїхала в Україну. Якийсь час вони мешкали у Києві, а потім переїхали до Рівного, де оселилися у будинку батьків матері. Її батько займався хутряним бізнесом, тож матеріальних проблем сім’я не знала. Шимон навчався у Рівненській гімназії, показуючи не надто хороші результати, зокрема й у точних науках, які згодом стануть основою його професії. У класному журналі у майбутнього економіста рідко з’являлися «четвірки», переважно красувалися «трійки».
Студент та начальник відділу статистики
У 1915 році і Рівне довелося покинути. Йшла Перша світова війна, і всіх євреїв – у процесі боротьби зі шпигунством – російська влада виселила з прифронтової зони. В результаті Шимон переїхав до Харкова, де вступив до Харківського комерційного інституту. Хоч під час революції та громадянської війни місто постійно переходило з рук в руки, Кузнець успішно закінчив інститут – якраз перед тим, як факультет, на якому він навчався, радянська влада, що на той час панувала, поєднала з юридичним. Вже тоді Шимон, незважаючи на те, що міг зробити непогану кар’єру (його призначили начальником відділу статистики праці при Центральній раді профспілок), розумів, що зробити наукову кар’єру, як він того хотів, у радянській Україні не зможе. Тому разом із братом Соломоном вирішив емігрувати за океан, де вже кілька років жив їхній батько.
Загадкова постать батька
Абрам Кузнець – найзагадковіша постать у житті сім’ї. Існує припущення, що батьки Шимона розлучилися фіктивно. Батько, який незаконно заволодів значною сумою грошей – йдеться про 100 тисяч доларів з каси банку, в якому він працював, і ще 15 тисяч, які він позичив у знайомих, – емігрував до США, де мав влаштуватися, а потім викликати туди сім’ю. Але політичні події у вигляді революції та громадянської війни порушили ці плани. Вперше Саймон побачив свого батька вже в Америці 1922 року. Сам Кузнець ніколи про цю сторінку в житті своєї сім’ї не говорив, тому й стверджувати щось зі стовідсотковою впевненістю не можна.
Успішна кар’єра у США
1922 року Кузнець, який приїхав до США, не знаючи англійської мови, вже був студентом Колумбійського університету. А 1926 року, поетапно здобувши ступінь бакалавра та магістра, став доктором наук, захистивши дисертацію на тему циклічних коливань економіки. Дослідження в цій галузі зрештою принесли йому світову славу та Нобелівську премію. Поки що його призначили головою одного з комітетів НБЕІ – Національного бюро економічних досліджень. Водночас Кузнець отримав американське громадянство і, згідно з документами, перетворився з Шимона на Саймона Кузнеця, а потім і зовсім на Саймона Сміта Кузнеця – до його справжнього прізвища додали її переклад англійською мовою.
«Закон Кузнеця», «цикли Кузнеця», ВВП
Серед головних відкриттів вченого «цикли Кузнеця», за якими кожні два десятиліття відбувається технологічне оновлення, що зі свого боку підвищує рівень економіки, за яким обов’язково слідує спад. Існує також «закон Кузнеця», що характеризує закономірності розвитку економік країн, що розвиваються: згідно з дослідженнями вченого, нерівність у розподілі доходів у них протягом десяти років зростає, а потім поступово починає вирівнюватися. Але, звичайно, найголовнішим досягненням Кузнеця є ВВП – саме він навчив США, а за ними і весь світ рахувати валовий внутрішній продукт на душу населення. Перші такі обчислення були зроблені вченим 1934 року для Конгресу США, а вже через десять років вони застосовувалися в усьому світі. А ось Нобелівську премію за це досягнення Кузнець отримав лише майже через три десятки років – у 1971 році. 1968 року Альфред Нобель – на честь 300-річчя Швейцарського банку – вирішив присуджувати премію і за досягнення в економіці. Саймон Кузнець став четвертим нобеліантом у цій галузі.
Викладач та аналітик
У НБЕІ Кузнець пропрацював 35 (!) років, паралельно займаючись викладацькою діяльністю – читав лекції у Пенсільванському та Гарвардському університетах та університеті Джона Гопкінса в Балтіморі. Його вважали блискучим викладачем, якому був властивий інтерес до свого предмета, переконливість доказів, здатність до аналізу, чіткість та структурованість викладу. Серед учнів Кузнеця багато відомих учених, зокрема й два нобелівські лауреати – Мілтон Фрідман та Роберт Фогель. Під час Другої світової війни Кузнець працював у Раді з озброєння США та брав участь у дослідницькому проєкті з військово-економічного планування, а після її закінчення – радником зі збирання економічної інформації урядів Тайваню, Японії, Індії, Південної Кореї та Ізраїлю. У 1953-1963 роках Кузнець очолював проєкт Моріса Фалька з економічного розвитку Ізраїлю, а потім став його почесним головою. Остання велика робота вченого, опублікована 1979 року, була присвячена економічному розвитку Тайваню.
Трохи про особисте
У НБЕІ Кузнець не тільки зробив успішну кар’єру, а й знайшов особисте щастя, одружившись з однією із його співробітниць – Едіт Хандлер. У цьому шлюбі з’явилися на світ дочка Юдіф та син Пол, який згодом став викладачем економіки Університету Індіани. Саймон Кузнець пішов із життя 8 липня 1985 року в Кембриджі.
