Колишній гравець «Дніпра» Петро Найда розповів про роль у своїй кар’єрі легендарного українського тренера Валерія Лобановського.
— В «Дніпро» вас запросив Валерій Лобановський?
— Так. Ми ж грали з ним разом у «Чорноморці», у нас були чудові відносини. У «Дніпрі» я опинився у 1970-му, у тому ж році в дніпропетровській команді дебютував і мій одноклубник по «Чорноморцю» Петро Цунін. Хоча моєму появі в Дніпропетровську передувала пропозиція зі Львова, куди в тамтешні «Карпати» мене кликав Ернест Юст. Мені було обіцяно квартиру та автомобіль «Волга-ГАЗ-21». Проте все змінилося, і ми з Цуніним поїхали в «Дніпро». Пропозиція Лобановського переважила.
— Під його керівництвом «Дніпру» вдалося за кілька років стати провідною командою першої ліги та здійснити підйом у вищу.
— Валерій Лобановський був неординарною особистістю, який мав вражаючий тренерський талант. Це він повністю проявив у «Дніпрі». Коли я прийшов у команду, вона грала в першій лізі. За підсумками сезону-1970 поділила друге-третє місця з «Кайратом», проте за різницею м’ячів вище опинилися казахи, які перейшли в еліту.
Нам довелося відкласти свої наміри на наступний рік, і в сезоні-1971 «Дніпро» з Лобановським на чолі став першим, отримавши путівку у вищу лігу. У дебютному ж сезоні в ній наша команда поділила друге-шосте місця, що у той час було беззаперечним успіхом. Значною мірою завдяки успішній роботі в «Дніпрі» Валерія Лобановського пізніше запросили на посаду старшого тренера київського «Динамо». І в цьому клубі він себе теж повністю проявив.
— Пам’ятається, влітку 1976-го «Дніпро» зіграв важливу роль у кар’єрі Лобановського вдруге…
— Було таке. Тоді група футболістів «Динамо» вирішила позбутися тренерів — Валерія Лобановського та Олега Базилевича, з чим пішла з вимогою в Спорткомітет. Це було якраз перед грою з нашою командою, яка мала відбутися в Києві. Отже, тренерів тоді відсторонили від виконання обов’язків, і обидва дивилися матч по телевізору. «Дніпро» в тому поєдинку виграв 3:1, «помстившись» за свого колишнього наставника. Після цієї гри Лобановського повернули на посаду старшого тренера, і більше його авторитету не піддавали сумніву.
— Зв’язок з ним підтримували?
— Звичайно. Постійно. Спілкувалися з Лобановським багато років, аж до 2002-го, коли він відійшов у світ інший. Я був на похороні в Києві. Легендарна особистість, подібної якій у нашому футболі немає.
В’ячеслав Кульчицький
