Фото: прес-служба НБУ
Інфляція чинить руйнівний вплив на заощадження громадян. Особливо сильно цей вплив проявляється у країнах із перехідною економікою, до яких входить Україна. Як зазначила Наталія Бойко, засновникця компанії SpiceProp, у коментарі Коротко про, у нашій країні інфляційний тиск у середньому на 3-4 в. п. вище, ніж у країнах із розвиненою економікою. У таких умовах уміння захищати власні накопичення від знецінення точно не завадить, особливо у світлі того, що українців знову обіцяють залишити без пенсій.
По 8% на рік
У Мінсоцполітики закликають українців особливо не розраховувати на державу і збирати на пенсію самостійно, але, кажуть експерти, на заваді цьому в Україні є буквально все. Це і періодична девальвація, яка перетворює відкладені гроші на ніщо, і відсутність фондового ринку, і мінімальна доходність депозитів, і, зрозуміло, висока інфляція.
За останні десять років середній рівень річної інфляції в Україні тримався близько 8%, констатувала Наталя Бойко. Це означає, що тільки для того, щоб зберегти свої заощадження, необхідно щорічно забезпечувати їхню номінальну річну прибутковість не нижче 8-відсоткового бар’єру.
– Популярна стратегія українців «тримати гривневі заощадження під подушкою» за 10 років призвела до втрати понад 80% їх купівельної спроможності, – наводить цифри експерт. – Це катастрофічне знецінення. Щоб його уникнути, необхідно розміщувати заощадження у більш надійних активах, які покриють усю чи майже всю інфляцію.
За даними за березень-квітень, річні темпи зростання цін в Україні знизилися до 3,2%, продовжує експерт. Це найнижчий показник від жовтня 2020 року. На перший погляд, за ставки за гривневими банківськими вкладами в 11% річних, виходить не лише перекрити інфляцію, а й навіть заробити зверху 7,8% за рік. Це здається чудовим результатом. Однак, каже Наталія Бойко, якщо говорити про кошти, які зараз розміщуються, то їх реальна прибутковість (тобто депозитна ставка мінус інфляція) рахуватиметься за інфляцією на кінець нового періоду.
Наприклад, до кінця 2024 року річні темпи зростання цін в Україні можуть зрости до 6,9%. У цьому разі за номінальної ставки банківського депозиту в 11% річних реальна дохідність складе 3,1% річних. Це ще хороший результат, який перебиває інфляцію і дозволяє заробити. Але, каже Бойко, якщо врахувати ще й високоймовірне знецінення курсу української нацвалюти, то гривневі внески можуть піти в мінус.
Стратегія не змінюється
При подорожчанні долара до кінця року ще на 5-7% гривневі вклади будуть менш вигідними, ніж доларові, продовжує Наталія Бойко. Звісно, можна припустити, що гривня не продовжить девальвацію. Хоча це і малоймовірно, але виключати все ж таки не можна.
– Тоді доларові та гривневі банківські вклади можна використати паралельно, – радить експерт. – Приблизно 60% заощаджень можна розмістити на валютному вкладі, ще 30% – на гривневому. А 10%, що залишилися, можна підстрахують геополітичні ризики, для чого підійде срібло і криптовалюта. При купівлі дорогоцінного металу варто віддавати перевагу інструментам з найменшими комісіями, хоча підійдуть і банківські продукти. Річний потенціал зростання срібла становить понад 50%. Цього вистачить, щоб перекрити витрати та заробити.
Що стосується криптовалюти, то, попереджає Наталія Бойко, при її купівлі не варто виходити за межі популярних Bitcoin та Ethereum. До кінця 2024 вони можуть подорожчати ще на 40%.
У свою чергу, аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак зазначає, що стратегія заощаджень в умовах стійкої девальвації не змінюється. До 70-80% заощаджень варто зберігати у твердих валютах на кшталт долара чи євро. Водночас гривневу частину заощаджень потрібно захищати від девальвації та інфляції пасивним доходом, для цього підходять банківські депозити та ОВДП.
