Міністри закордонних справ Данії та Гренландії у середу, 14 січня, розпочнуть переговори з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом і державним секретарем Марко Рубіо у Білому домі. На ці перемовини представники Данії та Гренландії вирушили з «чітким посланням – Гренландія не продається».
Про це 13 січня заявила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. Позицію Данії та Гренландії на перемовинах вона окреслила разом із гренландським колегою Єнсом-Фредеріком Нільсеном.
Гренландія не продається
За словами Метте Фредеріксен, зараз Данія перебуває під «абсолютно неприйнятним тиском з боку найближчого союзника». Попри це, Данія не прагне конфронтації зі США. Але в Данії та Гренландії є одна «червона лінія».
«Ми хочемо діалогу, ми не шукаємо жодного конфлікту, але наше послання чітке. Гренландія не продається. Ми чітко давали це зрозуміти з самого початку. Як ми вже казали американцям з самого початку, якщо йдеться про безпеку, то ми можемо й повинні зробити разом набагато більше«, – підкреслила Метте Фредеріксен.
Так чи так, але Данія разом із союзниками по НАТО «зробить усе необхідне», аби гарантувати безпеку в Арктиці, зазначила посадовиця.
Метте Фредеріксен зауважила, що ситуація, яка склалася, негативно впливає на населення Гренландії, створюючи «непотрібну й неприйнятну невизначеність».
«Йдеться про те, що не можна змінювати кордони силою або купувати інший народ. І йдеться про те що малі країни не мають боятися великих«, – підкреслила прем’єрка Данії.
У Гренландії обирають Данію, а не Америку
Своєю чергою прем’єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен також чітко окреслив позицію острова. За його словами, Гренландія «стоїть разом із Данією» і навіть не розглядає можливість переходу під контроль США.
«Це має бути зрозумілим для всіх: Гренландія не хоче, щоб нею володіли США, не хоче, щоб нею керували США, й не хоче бути частиною США«, – наголосив він.
Посадовець Гренландії додав, що якби перед його співвітчизниками постав вибір, вони «однозначно обрали б Данію, а не Америку«.
Про що мова
Гренландія – автономна область Данії, формально підпорядкована королівству, а в гренландському уряді короля Данії репрезентує верховний комісар.
Головний представницький орган, ландстинг (верхня палата парламенту, яку обирають на 5-річний термін), складається з 31 депутата.
Прем’єр-міністром Гренландії зазвичай є лідер партії, яка має більше за інших місць у парламенті.
Гренландія і США 
Нинішній президент Америки не оригінальний – першим вивчав можливість купівлі Гренландії (та, можливо, Ісландії) держсекретар США Вільям Генрі Сьюард, і було це у 1867 році. Та опозиція у Конгресі США відхилила цей проєкт.
Після Другої світової війни США знову виявили геополітичний інтерес до Гренландії і 1946 року запропонували викупити острів у Данії за 100 мільйонів доларів. Данія відмовилася його продавати.
Президент США Дональд Трамп у серпні 2019 року знову запропонував купівлю Гренландії Америкою. Далі за розмови діло не пішло, а європейська (відповідно, й данська) реакція була аналогічна сьогоднішній.
У чому інтерес 
Це зараз Трамп стверджує, що США «цілком необхідно» володіти Гренландією, щоб «забезпечити національну безпеку та свободу в усьому світі», і натякає на бажання Росії та Китаю так чи так заволодіти остовом. А під час перших промов Трампа щодо Гренландії, у 2019 році, згідно з витоками, що були оприлюднені у WikiLeaks, США зацікавлені у видобутку вуглеводнів біля узбережжя Гренландії.
Як повідомляв OBOZ.UA, президент Дональд Трамп знову заявив, що «так чи інакше, у нас буде Гренландія», навіть якщо це викличе критику Північноатлантичного альянсу.
Також республіканець поставив під сумнів права Данії на Гренландію: мовляв, те, що туди «500 років тому приплив якийсь човен», ще не робить острів данським. Трамп визнав, що для нього не головне, чи хоче населення «приєднання», бо воно необхідне, і завдання США – переконати людей у цьому.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!
