Президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив на засіданні Генеральної Асамблеї ООН, що Тегеран готовий припинити ядерне протистояння із Заходом, і закликав зупинити війни в Україні й на Близькому Сході шляхом діалогу.
Іран прагне переговорів із Заходом у зв’язку зі звинуваченнями в постачанні Росії балістичних ракет, заявив Пезешкіан. Він зазначив, що Тегеран не постачав Москві ці боєприпаси, а також повідомив, що іранська сторона ніколи не підтримувала російську агресію проти України.
«Ми готові сісти з європейцями та американцями за стіл переговорів. Ми ніколи не схвалювали російську агресію проти України», – заявив іранський президент.
Про те, що стоїть за словами президента Ірану, – у матеріалі OBOZ.UA
Прагнення перезавантаження
За правління попереднього президента-консерватора Раїсі Іран суттєво зблизився з Росією та збільшив своє протистояння із Заходом. Після його загибелі та дострокових виборів, на яких переміг Пезешкіан, останній пообіцяв припинити «ізоляцію» Ірану від решти світу та закликав до «конструктивних відносин» і «конструктивних переговорів» із Заходом заради послаблення санкцій. Своїм виступом в ООН президент Ірану підтвердив, що його основна місія – нормалізація відносин з Ізраїлем і Заходом. Головне, чого прагнуть іранці, – послаблення санкцій, які завдали шкоди економіці країни.
«Іран готовий скласти всю зброю, якщо Ізраїль готовий зробити те саме. Ми не хочемо воювати». Пезешкіан пропонує Ізраїлю вирішувати палестинську проблему шляхом переговорів, повернення біженців та проведення референдуму. Заява прозвучала в той момент, коли Ізраїль розпочав операцію в Лівані, а союзники Ірану чекають на його удар у відповідь по Ізраїлю.
Також, за словами Пезешкіана, Іран готовий покласти край своєму ядерному протистоянню із Заходом, закликаючи припинити війну Росії в Україні шляхом діалогу.
«Ми готові взаємодіяти з учасниками ядерної угоди 2015 року. Якщо зобов’язання угоди будуть виконані повністю та добросовісно, далі може піти діалог з інших питань», – здається, іранський президент натякнув на те, що за зняттям санкцій може відбутися і розгляд певного «розлучення» з Росією.
Хоча Пезешкіана вважають реформістом, він є глибоко відданим рахбару – релігійному лідеру Ірану, аятолі Алі Хаменеї, який і має усю повноту влади у країні. Саме тому останні заяви чинного президента навряд можна вважати лише його власною ініціативою.
Так чи інакше, але можна було б це вважати лише дипломатичним оборотом, але як розмінну монету за нормалізацію відносин Пезешкіан пропонує відносини з Москвою.
«Ми готові сісти разом із європейцями та американцями за стіл переговорів. Ми ніколи не схвалювали агресію проти України. Потрібно поважати кордони кожної країни», – заявив він на сесії Генасамблеї ООН.
Також іранський президент запевнив, що від часу його обрання Тегеран не відправляв Москві балістичні ракети. Він не виключив, що раніше подібні постачання могли бути, але з 30 липня поточного року їх не було.
Росія, яка і так має обмаль друзів, стримано проковтнула подібні заяви іранців, заявивши про «суверенну позицію Ірану з будь-якого питання». До речі, у Кремлі не так давно заявили, що готуються підписати широкомасштабну угоду про співпрацю з Ісламською державою. Водночас документ готувався аж 2,5 роки і дістався чинному іранському президенту у спадок від попереднього.
Відсутність різкої відповіді через атаки на «Хезболлу»
Те, що Іран може реально прагнути перезавантаження відносин із Заходом, демонструє і ситуація навколо «Хезболли», яка протягом останніх днів зазнала серії безпрецедентних ударів з боку Ізраїлю.
Іран був союзником «Хезболли» з моменту створення терористичного угруповання в 1982 році. Саме тому багато хто очікував, що масовані та показові удари з боку Ізраїлю, які серйозно підірвали військову структуру терористів, спровокують більш рішучу відповідь Ірану. Однак незважаючи на твердження Ірану, що «Хезболла» – його «червона лінія» у протистоянні з ізраїльтянами, іранці поки що не продемонстрували жодних ознак на якусь агресивну відповідь. Навіть аятолла Алі Хаменеї, який традиційно дотримується найжорсткіших заяв щодо Ізраїлю та США, у своєму виступі через три дні після операції з масованим підривом пейджерів «Хезболли» лише коротко згадав Ліван. Ця тенденція знайшла своє відображення і в проурядових іранських ЗМІ, які традиційно закликають до помсти Заходу, але нині поводяться порівняно стримано.
Зняття санкцій та ядерна угода
Президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив, що після «позитивної» зустрічі з французьким лідером Еммануелем Макроном планується обговорити ядерну угоду, яка зупинилася на довгі роки. Угода 2015 року, укладена за президента США Барака Обами, швидко розсипалася після того, як президентом США став Дональд Трамп, який вийшов із договору у 2018 році.
Ці висловлювання відображають слабку надію Пезешкіана, що він зможе допомогти оживити економіку Ірану, яка постраждала від санкцій. Турбуватися іранській владі є через що. Більша частина населення страждає від наслідків західних санкцій, які призвели до падіння національної валюти ріалу та значного зростання цін. Інфляція останнім часом становить близько 40%, і будь-яке погіршення геополітичної обстановки чинить додатковий тиск на економіку. Оскільки Іран сам не може повністю забезпечити себе продовольством, падіння курсу нацвалюти та висока інфляція призводять до ще більшого зростання і так високих цін на продовольчі товари. Це впливає на добробут бідних верств населення, оскільки на продукти харчування припадає близько половини їхніх витрат, що збільшує і так високу напругу у суспільстві, гасити яку вдається дедалі складніше.
Хоча стримування ядерних амбіцій Тегерана є пріоритетом для низки країн, учасники угоди з Іраном від 2015 року – Росія, Китай, США, Велика Британія, Франція та Німеччина – навряд чи погодяться на спільні переговори або навіть зберуться разом в одній кімнаті. Тому станом на сьогодні будь-які розмови про відновлення ядерної угоди, найімовірніше, будуть мати фрагментарний характер. До того ж на Заході є відчуття, що керівництво Ірану не змінить курс. Сполучені Штати та Ізраїль звинувачують Тегеран у використанні своєї ядерної програми як завіси для спроб розвинути потенціал виробництва зброї. США також звинувачують Іран, що той стоїть за спробами завдати удару вищим політичним діячам США, включно з Трампом.
Що з ракетами?
10 вересня держсекретар США Ентоні Блінкен підтвердив, що Іран поставив Росії ракети Fath-360, якими вона почне обстрілювати Україну, «ймовірно, за кілька тижнів». США, а також Німеччина, Велика Британія та Франція ввели у зв’язку з цим нові санкції проти Тегерана та назвали цей акт «ескалацією як з боку Ірану, так і з боку Росії, і прямою загрозою європейській безпеці». Досі військова підтримка Москви з боку Ірану обмежувалася переважно дронами Shahed.
Тегеран все ще стверджує, що не надавав Москві ракети. При цьому західна преса передає, що Іран все-таки поставив Росії балістичні ракети ближнього радіуса дії Fath-360, але без мобільних пускових установок, через що виникли питання, коли РФ зможе використовувати ці ракети і чи будуть вони введені в експлуатацію взагалі. Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на джерела у європейських дипломатичних колах, а також на представників європейської розвідки та адміністрації США. Причини, через які Тегеран не надав Москві пускові установки, поки що не зрозумілі, проте опитані Reuters експерти вважають, що Іран, утримуючи установки, створює простір для нових переговорів із західними країнами для зниження напруженості.
Президент України Володимир Зеленський поки не може підтвердити застосування росіянами іранських ракет по Україні.
«Щодо іранських ракет. Ми отримали таку саму інформацію, яку бачили в медіа, без якихось деталей щодо кількості. Можливо, ми бачило трошки більше, ніж є відкритої інформації. Я не можу поки що підтвердити застосування цих ракет. Я це зможу підтвердити, коли будуть докази, як це було з Північною Кореєю, – і щодо ракет, і щодо артилерійських снарядів. Тут ми поки що знаємо про використання великої кількості іранських дронів. Щодо застосування іранських ракет деталей поки інших немає», – зазначив глава держави.
Це може бути гра Ірану
«Дуже цікаві заяви Пезешкіана, які очевидно варто взяти до уваги, але поки що тільки до уваги і «стежити за руками», що називається. Така зміна риторики з боку іранців відбулася через те, що зараз для Ірану досить несприятливі умови щодо проведення якоїсь більш агресивної політики. Економічна ситуація в країні непроста, і вони не мають сил воювати як з Ізраїлем, так і особливо із США. Тобто у цьому випадку треба моніторити далі ситуацію, тому що попереду, наприклад, підписання угоди з Росією, саміт БРІКС в Казані, де вже може бути зовсім інша промова та інша тональність» – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
Ігор Семиволос вважає, що такі заяви з трибуни ООН, найімовірніше, були узгоджені президентом Ірану з аятолою Хаменеї, який тримає усю владу в країні. У такий спосіб вони можуть розігрувати гру в доброго та поганого поліцейського. Пропонуючи Заходу розпочати діалог про примирення, іранці, можливо, просто хочуть виграти час. Зараз вони не мають змоги воювати, але сподіваються накопичити сили. Тому й затіяли саме таку гру, щоб, наприклад, отримати певні гарантії від Росії, що вона буде їх захищати та допомагати у разі війни з Ізраїлем, якщо туди втрутяться американці.
«Наприклад, Іран сьогодні не відповідає Ізраїлю за його дії в Лівані, я думаю, що це в межах цієї таки стратегії – хороший-поганий поліцейський. Тобто вони, в принципі, роблять такі кроки, демонструючи, що готові до діалогу, а от Ізраїль ні, він агресор. Якщо все-таки Захід піде назустріч Ірану і розпочне діалог, то існує ймовірність, що він може віддалитися від Росії, але на сьогодні про це рано говорити. Якщо буде підписана угода з Росією, за якою Москва гарантуватиме безпеку Ірану, то очевидно, що всі ці заяви президента Ірану були необхідні лише для затягування часу. Тобто найближчі тижні покажуть, наприклад, то й же саміт БРІКС в Казані може щось прояснити в цьому плані. Про що точно можна сказати, що цього не станеться, так це щодо пропозиції іранців до Ізраїлю – «давайте і ви, і ми роззброємося». Такі історії не про Ізраїль», – зазначив Семиволос.
