Роль металобрухту надалі лише зростатиме через декарбонізацію металургії, наголошує Каленков
Нульову квоту на брухт варто зберегти до запровадження дієвого експортного мита – УМП
Україна не повинна відновлювати експорт металобрухту, доки не буде створено дієвий механізм експортного мита, який працюватиме для всіх напрямків постачання. Про це заявив президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков, коментуючи ситуацію на ринку брухту.
За його словами, обмеження експорту вже дало позитивний ефект для внутрішнього ринку: торік окремі підприємства стикалися з дефіцитом брухту і не могли виробляти заплановані обсяги продукції через нестачу сировини за конкурентною ціною. «Квотування показало свою дієвість, забезпечення брухтом компаній зросло до нормального рівня. Компанії зараз забезпечені брухтом», каже він.
Водночас він зауважив, що до запровадження нульової квоти експортне мито хоч і діяло, однак частина поставок ішла через країни ЄС, що дозволяло уникати його сплати при подальшому вивезенні брухту до третіх країн. Саме тому питання відкриття експорту можна розглядати лише після того, як мито буде поширене без винятків на всі напрямки, переконаний експерт.
«Можна ввести в Україні регулююче експортне мито. Але треба, особливо в умовах війни, зробити так, щоб воно поширювалося без винятків на всі країни», – заявив він.
Каленков вважає, що Україна має провести відповідні консультації з Європейським Союзом: чинні домовленості з ЄС дозволяють застосовувати обмежувальні заходи в умовах форс–мажорних обставин, зокрема війни, після проведення необхідних консультацій. До того ж, сам Євросоюз розглядає металобрухт як критично важливу сировину, та рухається до обмеження його експорту за межі ЄС.
«Європейський Союз визнає металобрухт критичною сировиною. У плані дій закладено, що ЄС буде обмежувати експорт металобрухту, і нам треба йти цим шляхом», – вказав Каленков.
За його словами, для України є два базові механізми: регулююче експортне мито або тимчасове збереження нульової квоти. Другий варіант, на його думку, має діяти доти, доки перший механізм не буде повноцінно врегульований.
Водночас Каленков наголосив на різниці між прямим експортом сировини та її переробкою всередині країни.
«Держава заробляє в десятки разів менше на експорті брухту. Як альтернатива цьому – переробка брухту в продукт, у металопрокат, і на цьому держава заробляє в десятки разів більше, отримує валютну виручку», – зазначив він.
Він також підкреслив, що роль металобрухту надалі лише зростатиме через декарбонізацію металургії. Зі збільшенням частки переробки брухту у виробництві сталі держави будуть ще більше зацікавлені у збереженні цієї сировини всередині країни. Тому до моменту запровадження єдиного дієвого мита для всіх напрямків експорту нульова квота залишається найбільш практичним тимчасовим рішенням.
Як відомо, представники брухтозаготівельної галузі нещодавно закликали відкрити експорт брухту, але саме до країн ЄС. При цьому до запровадження заборони на експорт, більшість нашого брухту йшла до Польщі, а вже звідти – до Туреччини, без сплати мита. До України при цьому поверталися 104 гривні податків з тонни експортнованої сировини.
ㅤ
