Володимир Михайлов: «Є у нас дуже цікаве і перспективне золоторудне родовище»
Золото – один із металів в Україні, який може зацікавити інвесторів. Зокрема, в країні є кілька перспективних золоторудних родовищ, серед яких виділяється Сауляк у Закарпатті. Про це професор, доктор геологічних наук, завідувач кафедри геології родовищ корисних копалин Інституту геології КНУ ім. Тараса Шевченка Володимир Михайлов розповів в інтерв’ю «Главкому».
«Є у нас дуже цікаве і перспективне золоторудне родовище Сауляк в Закарпатті. Там декілька разів різні фірми, які хотіли розробляти родовище, просто звідти виганяли, забирали ліцензії. Хоч золото і не входить до переліку критичних мінералів, ціна на нього значно зросла за останній час, до $2900 за 1 унцію (приблизно 31 грам). Пам’ятаю, коли я наприкінці 90-х років працював у Африці, 1 унція золота коштувала $250», – розповів професор.
Як стверджує Михайлов, Клінцівське, Майське, Сергіївське, Юр’ївське, Балка Золота та Балка Широка також є цікавими золоторудними родовищами. Однак він зазначив, що жоден з цих об’єктів не був розвіданий з достатнім ступенем детальності, щоб здійснювати промисловий видобуток:
«Знаю з перших вуст, що на початку 2000-х на Клинцівське родовище, а воно у Кіровоградський області, заходили російські інвестори, хотіли купити ліцензію на видобуток, але російські ж експерти їм порадили цього не робити, бо родовище не розвідане в достатній мірі. Питання золота поки принаймні в публічній площині у перемовинах не фігурувало, але може постати».
Доктор геологічних наук зазначив, що предметом переговорів з інвесторами може бути не лише золото. Наприклад, в Україні є величезна каоліносна провінція, причому каолін високої якості.
«Є у нас Заваллівське родовище графіту, Америка його дуже потребує. Є кар’єр, родовище чудове і сировина високої якості. Колись за графітом ми були головною сировинною базою всього СРСР. Якщо докласти зусиль, за місяць-другий його можна запустити. Ще уран. Деякі мої колеги вважають, що за його запасами Україна на першому місці у світі, у Європі точно. Але є проблема з якістю сировини», – додав професор.
Також Михайлов наголосив, що в Україні є дуже незвичний, не розповсюджений у світі тип урановорудного зруденіння (процес, який викликає появу рудних мінералів у породах) – метасоматичний: «Натомість у світі переважно розробляються урановорудні родовища типу незгідності (де вміст урану на порядок вищий порівняно з українськими родовищами), чи пісковиковий, де собівартість видобутку не дуже висока. Вміст оксиду урану (U2О3) в наших рудах складає десяті і навіть соті долі відсотка. До прикладу в Канаді є родовище, де це 15–17%, а в окремих тілах до 23%. Все це позначається на собівартості».
Доктор геологічних наук зауважив, що в Україні вже давно розробляються родовища заліза, марганцю, титану та урану. Однак, за його словами, майбутнім інвесторам слід враховувати, що на цих родовищах уже тривалий час працюють потужні підприємства:
«Ми продаємо прокат, чавун, проте не виготовляємо високоякісні сорти сталі. Щоби це робити, потрібні в достатній кількості рідкісні метали. Так чи інакше, якщо хтось захоче зайти в цю частину мінерально-сировинного сектору, то потрібно буде з підприємствами, що уже працюють, домовлятися, купувати акції, можливо. Ще момент. Вміст заліза у наших рудах суттєво нижчий ніж, наприклад, у рудах Південної Африки. Проте є інші плюси – логістика і поряд Європа. До того ж у нас розвинена інфраструктура».
Професор підсумував: «Важливо зазначити, що усі розмови, що нібито ми збираємося комусь віддавати наші корисні копалини, нічим не підкріплені. Це протирічить Конституції і законам України. Корисні копалини, надра належать усьому народові. А народ може висловитися з цього питання на референдумі. Тому можемо говорити тільки про можливість співпраці з американцями. Це нам потрібно».
Також Володимир Михайлов назвав українські корисні копалини, в яких найбільше зацікавлені США.
Доктор геологічних наук розповів «Главкому», що інформація про стратегічні мінерали в Україні залишається закритою, попри міжнародний інтерес та заклики до її розсекречення.
Також Володимир Михайлов зауважив, що отримати $500 млрд прибутку з українських копалин, як хоче Дональд Трамп, нереально. За словами професора, наразі в Україні досліджено лише близько 20% уже відкритих родовищ.
До того ж професор зазначив, що оприлюднена у ЗМІ оцінка вартості українських корисних копалин у $14,8 трлн значно завищена.
Нагадаємо, що Україна погодилася на угоду з США про видобуток корисних копалин після того, як Вашингтон зняв найжорсткіші вимоги. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Financial Times. Як пише видання, Вашингтон відмовився від своїх найжорсткіших умов, зокрема від вимоги на $500 млрд потенційного доходу від експлуатації копалин. Після цього Київ готовий підписати документ.
ㅤ
