Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики – про промахи уряду, БЕБ та Податкової
Нові геополітичні реалії – не надто сприятливі для України, яка веде війну, та її економіки. Шторм на світових ринках, загроза зменшення зовнішнього фінансування від партнерів, продовження російських ударів по українських підприємствах, ризик дефолту, викликаний складними перемовинами з міжнародними кредиторами – все це становить додаткові загрози для і так кволого держбюджету. При цьому потреби фінансування оборони тільки зростають.
Нестачу коштів влада намагається перекрити внутрішніми резервами – зокрема, підняттям податків та перекриттям численних тіньових схем. Одна з останніх таких спроб – законопроєкт щодо легалізації криптовалюти. Виходить це з різним ступенем успішності: якщо податки Верховна Рада підіймає справно, то в детінізації помітний відкат назад.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який до недавнього часу асоціювався з усіма фіскальними ініціативами, останнім часом втратив колишній вплив. Сталося це після того, як Державну податкову службу очолив колишній прокурор та ексочільник Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко, якого пов’язують безпосередньо з Офісом президента.
При цьому новий голова Податкової заперечує, що перетинався з «людьми Гетманцева» в ДПС. Гетманцев же, хоч і натякає на певні прорахунки в роботі відомства, утримується від прямої критики нового очільника, пояснюючи це тим, що «минуло ще замало часу». І підкреслює, що нинішні досягнення, які приписує собі нове керівництво Податкової, роздаючи бравурні інтерв’ю, є, зокрема, заслугою «старої команди».
В інтерв’ю «Главкому» Данило Гетманцев розповідає про те, як «тіньові» ділки знову підіймають голову, що відбувається з розрекламованим «Клубом білого бізнесу» та пояснює, чому (поки що) утримується від критики нового керівництва Податкової.
Минулого року Верховна Рада прийняла ваш законопроєкт щодо створення «Клубу білого бізнесу», до якого увійшли підприємства, що є сумлінними платниками податків і заслуговують на певні преференції від держави – зокрема, мораторій на податкові перевірки. Цей список не забронзовілий, а змінюється щоквартально: з нього може хтось вилітати, хтось – навпаки додаватися. Якою є ця динаміка?
Наразі ми маємо фактично другу ітерацію цього списку. У ньому 8199 платників податків, на 55 платників менше, ніж в попередньому переліку. Більше двох з половиною тисяч платників прийшли і приблизно стільки ж пішли. Якщо говорити про структуру списку, то дуже додалося представництво фізичних осіб-підприємців – плюс 581 ФОП, загалом їх 732. Також є 211 резидентів «Дія.City».
Серед тих, хто випав з «клубу», є платники, які мають формальні порушення, – наприклад, несвоєчасне подання декларації. А одного такого порушення достатньо, аби залишити список.
Насправді ми запровадили «Клуб білого бізнесу» не для того, аби дати комусь якісь преференції, а щоб побудувати нормальні цивілізовані взаємовідносини між Податковою і бізнесом. Мета – аби бізнес розумів прозорі критерії, відповідно до яких Податкова взагалі не буде його бачити. Якщо ти виконуєш ці прості правила і не вчиняєш порушень, то тебе не перевіряють в межах планових податкових перевірок. Це – частина нашого ризикоорієнтованого підходу, який ми вже три роки ефективно реалізуємо.
Цей проєкт викликав велику зацікавленість серед бізнесу. Від всіх бізнес-асоціацій ми отримали листи щодо певних змін критеріїв, і, за результатами першого кварталу, вже зараз бачимо, що деякі з них будемо змінювати. Напевно, штраф у 340 грн є недостатнім приводом для того, аби виключати компанію з переліку «білого бізнесу», якщо, дійсно, цей штраф був сплачений і питання вже закрите.
Тобто фактично йдеться про пом’якшення умов?
Так. Але не тільки. Наведу приклад: у нас є такий критерій для включення до клубу, як заробітна плата на підприємстві вище середньої і по регіону, і по галузі. І є великий виробник цементу в Івано-Франківській області, який є єдиним в цій галузі у цьому регіоні. Тобто він навіть теоретично не може виконати цей показник.
Практика показала нам цю прикру помилку, і ми, безперечно, її виправимо. Як і деякі інші питання, які також треба обговорити. Можу анонсувати, що в травні буде внесений законопроєкт щодо доопрацювання критеріїв «Клубу білого бізнесу».
Штраф у 340 грн – недостатній привід, аби виключати компанію з переліку «білого бізнесу»
Наскільки сильною є конкуренція серед підприємств, які бажають потрапити до цього списку?
Мова не йде про конкуренцію. Адже кількість місць не обмежена. Європейська бізнес-асоціація проводила дослідження, згідно з яким 48% опитаних підприємців хочуть туди потрапити. Інша справа – чи навчилися люди враховувати ці критерії у своїй роботі, аби їм відповідати. Мабуть, не всі, бо інакше у нас не було б такої ротації – більше двох тисяч підприємств за квартал. Закликаю тих, хто був виключений з цього списку, над цим попрацювати, аби наступного кварталу до нього повернутися.
Що очікує на тих, хто вилетів? Їх вже очікує Податкова з перевірками?
Ні, це не є підставою для проведення перевірок. Одразу перевірки до них не повернуться, бо план перевірок переглядається двічі на рік. Ці підприємства вже не включені в попередній план, оскільки перебували в «білому» списку, але можуть бути включені в план перевірок за друге півріччя. Утім, це точно не буде автоматичним рішенням, бо для того, аби потрапити у перевірку, особа повинна мати цілий набір певних ризиків.
«Детінізація: є тривожний відкат»
Останнім часом галузі, що історично схильні до «тіні», і які так довго намагалися звідти вивести, потрохи туди повертаються. Чому виявилося так складно втримати цей бізнес на «світлій стороні»?
Я би не казав про відкат як якесь системне явище, бо для цього немає підстав. Так, цього року можна побачити значне перевиконання плану з ПДВ – це кумулятивний ефект роботи у попередніх періодах і, безперечно, наслідки роботи і цієї команди Податкової. Але певні тривожні симптоми дійсно є. Ми їх бачимо на ринку тютюну, де «тінь» збільшилася до 14,1% з 12,6 % на кінець минулого року.
Бачимо їх на ринку алкоголю, коли за істотного збільшення виробництва спирту в лютому (на 46% більше, ніж за аналогічний період 2024 року) сплачений акцизний податок з вироблених в Україні виробів був на 0,5% менше. Безперечно, на це могли впливати різні фактори, і цей недобір у 3,5 млн грн не є трагедією. Але сам факт цього, принаймні, є ознакою того, що цим треба зайнятися. А ще більш небезпечним симптомом є зменшення декларування ПДВ виробниками лікеро-горілчаних виробів – з 6,3 до 4,5%. Це дуже велике падіння.
Хоча є й певні позитивні моменти: так, в березні 2025 року виторг від продажу лікеро-горілчаної продукції був на 8% більше, ніж в січні, і на 18% – ніж в лютому. Тобто тренди є різноспрямованими, на відміну від 2024 року, коли зростало абсолютно все. Це означає, що треба звернути більшу увагу на цей дуже небезпечний криміногенний ринок.
Один з викритих підпільних заводів з виробництва алкоголю фото: esbu.gov.ua
Парадокс: ринок алкоголю в Україні зростає, попри зменшення населення. Це відбувається тільки через детінізацію, чи є й ознаки того, що українці просто стали більше вживати?
Безперечно, не стали. Якщо взяти період з 2021 до 2024 року, то виробництво спирту збільшилося втричі. Я не знаю, як треба збільшити вживання алкоголю, щоб за зменшення населення та більшій окупації територій, ніж у 2021-му, виробництво зросло аж в кілька разів. Тому справа точно не в збільшенні споживання.
Якщо казати про інші галузі, то не можна не згадати боротьбу з «тінню» на ринку електроніки, яким ми давно цікавимося. Восени відбулося дуже цікаве засідання нашого комітету, де була присутня група продавців електроніки – «Ябко» і ще один продавець. Так вони нам абсолютно серйозно пояснювали, що працюють «в тіні», бо їм потрібна «дорожня карта», аби вийти з цієї «тіні». Бо вони самі цього не можуть зробити, а Податкового кодексу їм недостатньо. Епічна промова була. Вони визнавали, що працюють, дроблячись на ФОПи, бо «не ми такі – життя таке».
І замість того, аби просто вийти з «тіні», вони сьогодні влаштували справжній медійний бій з тими імпортерами електроніки, які працюють більш-менш «вбілу», наприклад, такі як Comfy.
Ну, з Comfy ви теж свого часу боролися…
Ні, ми не боролися. У нас, і це правда, з ними ніколи не були гарні стосунки, але це різні рівні, як ви кажете, боротьби. Одна справа, коли ти намагаєшся вичистити контрабандистів, які повністю в «тіні», у яких нема жодних документів на товар, а тільки ФОПи, і при цьому відкриті прекрасні магазини в кращих локаціях міст. По суті, це – бандитський бізнес, це – злочинці, які вчиняють злочин, передбачений щонайменше статтею 212 Кримінального кодексу щодо ухилення від оподаткування. І це не дві-три мережі, які ввозять товар контрабандою, а таких біля сотні.
А інша справа, як у випадку з Comfy, коли йдеться про наслідки проведення податкових перевірок та доплати нарахованих податківцями тих чи інших сум до держбюджету. Продавець може з цим не погоджуватися і йти судитися. Це нормальні цивілізовані взаємовідносини платника та Податкової, але не відвертий бандитизм. А мережу, подріблену на ФОПи, навіть перевірити неможливо, її не існує юридично.
Деякі мережі електроніки – це, по, суті, бандитський бізнес
Ви зараз маєте на увазі лише тих «ФОПівців», у яких є красиві магазини, чи й інтернет-маркети, де можна купити той самий смартфон чи планшет (причому не «сірий», а сертифікований в Україні) на кілька тисяч дешевше?
Я не можу відповідати за чиюсь політику ціноутворення, але, дійсно, через інтернет продається багато контрабандного товару – і електроніки, й іншого. Просто представники того ж «Ябка» були у нас на комітеті, а щодо інших я не маю конкретних доказів і не можу навіть стверджувати, що вони продають контрабандний товар.
Назви мереж, які торгують «сірою» технікою, давно не є секретом, там гучно проводить обшуки БЕБ. Тобто, здавалося, вже мали б бути відпрацьовані методи протидії цим не таким вже хитрим схемам. Але кількість магазинів цих мереж тільки збільшується і вже навіть їхні «білі» конкуренти закликають запроваджувати якісь нелінійні методи боротьби – наприклад, просто блокувати смартфони, з яких несплачені податки. Чому ця проблема така складна? Це ж не невловимі бабусі, які торгують цигарками в переходах.
Насправді, це все так легко не відбувається. Нам знадобилося півтора-два роки, щоб вивести «з тіні» більшу частину алкоголю. Але ми вирішили це питання системно і зараз ці досягнення треба просто підтримувати. Нам знадобився весь 2024 рік, щоб вдвічі зменшити нелегальний ринок тютюну – з 25% на початок року до 12,6% на кінець року. І знову-таки – зараз ми бачимо, що пішов невеликий, але дуже тривожний відкат.
Якщо мережами електроніки, що торгують контрабандою, почали займатися у вересні 2024-го, відповідно це необхідно продовжувати (і ми бачимо, що це відбувається), аби люди розуміли, що вони або виходять «з тіні», або у них не буде можливості працювати. Так само з інтернет-маркетами. Але ці схеми не можуть не розвиватися, якщо орган виконавчої влади не дає чітку альтернативу – або працюєш «вбілу», або закриваєшся. І тут, до речі, багато питань і до БЕБ: вони почали обшуки в тому ж «Ябку» у вересні минулого року і кримінальні справи вже є, але ми нічого не чули не те що про вироки, а навіть про підозри.
Разом з тим, стало відомо, що за результатами досудового розслідування БЕБ вже направили до суду три кримінальні провадження.
У серпні 2024 року у відомій мережі електроніки «Ябко» Бюро економічної безпеки влаштовувало обшуки фото: esbu.gov.ua
Ви подавали гучний законопроєкт, що змінює правила оподаткування посилок будь-якої вартості, які українці отримують з-за кордону через маркетплейси на кшталт AliExpress, Temu. Але він так і не був проголосований навіть в першому читанні, хоча його підтримували бізнес-асоціації. Від цієї ідеї остаточно відмовилися?
Обговорення законопроєкту триває. Поки він не має достатньої підтримки в залі.
Нещодавно здійнявся галас щодо планів Мінфіну оподаткувати продаж особистих речей через українські комерційні інтернет-платформи на кшталт OLX та Prom. 29 квітня Кабмін схвалив законопроєкт про податок на доходи через цифрові платформи. Які його шанси пройти через Верхнову Раду?
Я переконаний, що ми під час його розгляду передбачимо норму, за якою несистемний продаж особистих речей не буде оподатковуватись через введення неоподатковуваного мінімуму. До речі, сьогодні такої норми в Податковому кодексі немає. Втім, якщо йдеться про бізнес без реєстрації, така діяльність має обов’язково оподатковуватись.
Улітку минулого року ви написали резонансну колонку для «Главкома», де пригрозили новими правилами провайдерам, які також дроблять свій бізнес на мережу ФОПів і таким чином ухиляються від сплати податків. І попри протести невеликих провайдерів, які нарікали на те, що держава готує монополізацію ринку в інтересах великих гравців, галузь була повністю переведена на загальну систему оподаткування. Втім, через колізії законодавства, де є плутанина між поняттями «оператор» та «постачальник послуг», провайдери масово виграють суди у Податкової. Які проміжні підсумки цієї історії вже можна підвести?
З ринком фіксованого інтернету треба вчиняти так само, як і з будь-яким іншим ринком, який частково перебуває в «тіні». Істотною особливістю ринку провайдерів інтернет-зв’язку було те, що вони дрібнилися на ФОПи і фактично не сплачували ПДВ до держбюджету. Таким чином створювалися нерівні умови господарювання між «білими» провайдерами та «тіньовими».
Власне, Мінфін і Податкова зайняли принципову та абсолютно законну позицію, згідно з якою всіх таких осіб, що працювали на єдиному податку, позбавили цього права. І це призвело до істотного збільшення надходжень до держбюджету вже у 2024 році на 465 млн грн або на 73%. І це жодним чином не вплинуло на якусь монополізацію ринку чи зменшення кількості операторів. Єдиним наслідком стало зменшення кількості ФОПів за рахунок того, що провайдери почали працювати як юридичні особи на загальній системі.
Через заборону провайдерам працювати на спрощеній системі вони сплатили до держбюджету минулого року на 73% більше фото з відкритих джерел
Тому всі острахи, якими ця тема супроводжувалася, виявилися абсолютно необґрунтованими. Утім, на жаль, деякі оператори не почули державу і продовжують маніпулювати з «кведами» і працювати як ФОПи чи взагалі виходити в «чорну зону». Щодо кількох таких операторів я вже звернувся до Бюро економічної безпеки щодо фактів подрібнення на ФОПи з метою ухилення від оподаткування. І наслідки будуть достатньо відчутними.
«У нового керівництва Податкової не бачу ані відвертих провалів, ані карколомних досягнень»
Чутливе для вас особисто питання: чи проблеми з детінізацією, про які йде мова, не пов’язані з роботою нового керівництва Податкової? Коли воно призначалося, ви, скажімо так, без особливого ентузіазму сприйняли ці зміни. Все-таки попереднє керівництво пов’язували безпосередньо з вами.
Ви помиляєтесь, у жодних кадрових питаннях в ДПС, оцінках та результатах її роботи для мене нема нічого особистого. Нове керівництво розбирається в ситуації, щось намагається зробити, і я нічого не можу поки сказати про нього поганого. Не бачу поки ані відвертих провалів, ані карколомних досягнень. І в мене наразі нема підстав робити оцінки, бо я звик говорити цифрами і конкретними фактами.
Якщо вони будуть, я цього приховувати не стану. І я зараз так кажу не тому, що не хочу критикувати Податкову. До відання нашого комітету входять вісім органів, і я, як ви бачите, абсолютно не соромлюся давати їм оцінки там, де маю на це підстави. Керівництво ліквідованого КРАІЛ або абсолютно неспроможної НКЦПФР не дадуть збрехати. Просто час роботи нової команди Податкової є невеликим.
Призначення колишнього прокурора та ексголови Київської ОВА Руслана Кравченка керівником Податкової обмежило вплив Данила Гетманцева на цей орган фото: unian.ua
З одного боку, у нас є прекрасне помітне перевиконання державного бюджету: у першому кварталі цього року – на 36 млрд грн, з яких 11,5 млрд грн – це ПДВ. Податкова йде майже в межах мого прогнозу щодо перевиконання плану на $4 млрд за рік. Дуже добре, що ті напрацювання, які у ДПС були у 2022-2024 роках, не припинилися, а тільки були розвинуті, і це безперечно результат також і нової команди.
Але є й маркери, які мене дуже-дуже тривожать: поки що незначні, але негативні тенденції на ринках алкоголю, тютюну, електроніки, тобто в галузях, де одразу проявляються недопрацювання, бо вони є дуже схильними до «тінізації».
Утім, податкові аномалії вилазять не тільки в таких корупціогенних галузях. Наприклад, ви нещодавно звернули увагу, що задекларований прибуток «курячого гіганта» МХП за минулий рік впав у 20 разів. Вони вже якось пояснювали дивний «негативний ріст»?
Це не конкретні претензії до виробника. Верховна Рада у 2022 році прийняла дуже важливу норму – скасувала пільгу з єдиного податку для курятини. Вона полягала в тому, що виробники курятини сплачували податок так само, як і виробники, наприклад, пшениці – залежно від площі, на якій здійснюється виробництво. Погодьтеся, це досить дивно. Компактні фабрики сплачували єдиного податку аж на 13,5 млн грн на рік на всю галузь.
У 2023 році, завдяки нашим змінам, вони заплатили вже мільярд гривень. У нас для виробників курятини зняті квоти на європейському ринку, вони стрімко розвиваються, отримують прибутки – і це чудово. От тільки чомусь цей прибуток у 2024 році впав до 611,7 млн грн. А у того виробника, про якого ви згадуєте, – майже у 20 разів.
Можливо, для цього і є підстави. Тому треба запитати у шановного товаровиробника, чим йому допомогти, і я закликаю Податкову в порядку і спосіб, встановлені законом, розбиратися в кожному такому кейсі. Може, була допущена якась помилка у звітності, може, треба якимось чином підштовхнути розвиток цього прекрасного бізнесу. Бо інакше ми втратимо цього виробника – не міг же у нього прибуток за рік так кардинально впасти. Ми, Боже збав, не вимагаємо жодних перевірок, але маємо звернути увагу на такі шокуючі факти падіння прибутку. Це просто небезпечно для ринку.
Можливо, виробникам курятини треба чимось допомогти?
У 2023 році ви звинувачували виробників половини українського зерна в ухиленні від податків. Йшлося про проблему так званого «чорного зерна», яке купується у фермерів за готівку і вивозиться за кордон через фіктивні фірми. Наприкінці минулого року фахівці БЕБ на базі даних ДПС підрахували, що на «тіньовий» агроекспорт припадає орієнтовно 6% від загального обсягу, а втрати бюджету через ненадходження податків можуть сягати орієнтовно 8,5 млрд грн на рік. Як оцінювати ці цифри – як перемогу чи як визнання того, що повністю побороти ці схеми не реально?
Я констатував очевидні для всього ринку порушення експортерів, які мали масовий характер. Ми ламали і зламали чергову корупційну схему. З грудня минулого року працює нова система: для частини експортерів з репутацією та позитивною податковою історією діє безумовна реєстрація податкових накладних, а для частини експортерів реєстрація відбувається з триденною затримкою. Державна податкова служба може віднести останніх до ризикових і заблокувати ці накладні. Коли ця система тільки запустилася, були певні питання від ринку. Я тоді проводив спільні наради, і ми разом з МінАгро і Мінфіном знайшли шляхи вирішення.
На сьогодні ми вже можемо підсумувати, як спрацювала ця система: зупинена реєстрація більше 300 податкових накладних у 124 платників на 2 млрд грн загального обсягу товарів. Відповідно за період роботи системи надійшло валютної виручки на 200 млрд грн. Система працює, її суть полягає в тому, аби відслідкувати ланцюг постачання зерна до експортера – де він його придбав, у кого придбав, чи той, хто зерно продав, є виробником чи також у когось придбав… Якщо десь на цьому ланцюгу відбувається обрив, відповідно, блокується податкова накладна і матеріали передаються до правоохоронних органів.
Тому ті експортери, які працювали «по-чорному», фактично крадучи податки, навіть не подаються на реєстрацію в ЄРПН (Єдиний реєстр податкових накладних). У нас в комітеті нема жодної скарги на те, що щось не так зупинене, щось працює не так, як треба. Система абсолютно нормальна та адекватна, обсяг експорту зернових у нас не впав рік до року.
У другій частині інтерв’ю, яка буде опублікована найближчими днями на «Главкомі», Данило Гетманцев розповідає про те, чому не варто перейматися нинішніми валютними гойдалками, називає несвоєчасною ідею передачі Податковій доступу до банківської таємниці та дає гучну обіцянку щодо податкових змін.
Павло Вуєць, «Главком»
ㅤ
