Під екскаватор підуть останні вілли.
Про це повідомила Мирослава Ляхович, пише DailyLviv.com.
Вона розповіла, що з оригінальної модерністської архітектури у Професорські колонії мало що залишилося.
«Щойно була у Професорській колонії, там мало що залишилось з оригінальної модерністської архітектури. А те, що залишилось — пустує. Дві вілли на вул. Чумацькій, 4 і Коцка, 6 виглядають закинутими. Вони ще плюс-мінус в оригінальному стані, поки що», — зауважила Мирослава Ляхович.
Вона переказала свою розмову з обізнаним сусідом, якого зустріла на одній з вулиць престижного району:
«Пильний сусід біля вілли на вул. Коцка мені розповів, що вілла вже продана і на моє запитання, чи він знає власника і що той збирається робити з нею, впевнено заявив: «Та що, валити, звісно, і будувати щось нормальне. Не те, що оце, страшне стоїть». Отож, вілли скоро не буде, ймовірно, та сама доля чекає і віллу на Чумацькій».
Мирослава Ляхович нагадала, що у 2021 році Львівська міська рада прийняла рішення про «захищення історичного ареалу Професорської колонії» і заборонила там будь-яке будівництво чи руйнування наявної історичної забудови. Крім того, обидві вілли є в списку архітектурних памʼяток та історичної забудови (інформація зі сайту Бюро спадщини).
«Цими віллами, точніше їхніми фото милувались і захоплювались на виставках в Берліні та Цюриху, а в рідному місті їх просто зітруть з землі, і навіть не рашистські ракети, а просто свої люди»,- з болем підсумувала Мирослава Ляхович.
Нагадаємо, у Львові до невпізнаваності зіпсували віллу, яку збудував Левинський за проєктом Захаревича.
Читайте також: У Львові демонтували незаконну добудову до вілли Бачевських
Історична довідка
Професорська колонія виникла на межі XIX і XX століть як район вілл та невеликих будинків на одній зі сприятливих для проживання підвищених ділянок львівських околиць. Будівництво розпочалося у 1935 році. Проєктували колонію архітектори — польський Тадеуш Врубель та львівські — Леопольд Мартин Карасінський та Максиміліан Кочур.
Забудова місцевості — переважно одно-, дво-, триповерхова, 1930-х років у стилі конструктивізму. Контролював будівництво Комітет розбудови, а фінансувало Товариство кредитування та будування працівників середніх та вищих навчальних закладів Львова. Фактично спілка освітян зводила для себе окремий район, звідси і назва — Професорська колонія. Першими мешканцями колонії були саме професори Львівського університету.
Крім того, у 1950-х роках тут було побудовано кілька барачних будівель, потім будинки початку 1960-х років та сучасні вілли 2000-х років Помешкання в Професорській колонії, де слабкий транспортний рух та багато зелених насаджень, вважаються престижними. Район характерний тим, що проїжджа́ частина більшості його вуличок надто вузька (на одну машину); вони викладені переважно дрібною базальтовою бруківкою..
Читайте також: У Львові зіпсували історичний будинок з меморіальною табличкою Рафалу Лемкіну
У Львові зіпсували історичний будинок з меморіальною табличкою Рафалу Лемкіну
Головними вулицями Професорської колонії є вулиці Івана Ніщинського, Ірини Вільде та Міжгірна. Також до місцевості належать вулиці Казахська, Івана Шишманова, Чумацька, Ялтинська, Адама Коцка та Єпископа Миколая Чарнецького.
У Професорській колонії мешкали українські літератори Ірина Вільде, Микола Вінграновський та Роман Дідула, а також живописець Євген Манишин та український політик В’ячеслав Чорновіл з дружиною Атеною Пашко.
Нині Професорська колонія вважається одним з елітних районів Львова. 30 липня 2021 року, виконавчий комітет Львівської міської ради ухвалив рішення «Про збереження характеру історичного кварталу „Професорська колонія“ у Личаківському районі Львова», яким заборонив на території Професорської колонії будівництво та руйнування історичних будівель.
Читайте також: Вілла в карпатському стилі з елементами сецесії, яка постраждала від російської ракети, отримала 20 нових дерев’яних вікон
