Зусилля України та Європи щодо завершення війни стикаються із жорстким небажанням Путіна йти на реальне припинення вогню. Хоча Сенат США готовий схвалити нові антиросійські санкції, з такою погрозою на адресу Путіна виступили керівники верхньої палати Конгресу, однак президент США Дональд Трамп навідріз відмовляється застосовувати щодо Росії засоби тиску.
Американська влада судитиме про прогрес у врегулюванні конфлікту в Україні за змістом меморандуму від Росії з необхідними умовами для припинення вогню, заявив держсекретар США Марко Рубіо. За його словами, росіяни у найближчі кілька днів підготують документ, який вказуватиме, що вони вимагають для припинення вогню.
«Думаю, що ми багато дізнаємося зі змісту меморандуму про мир», – вважає Рубіо.
На що саме очікує держсекретар, не зрозуміло, але здається, що російський диктатор Володимир Путін уже дав пряму й чітку відповідь щодо його бачення «мирного процесу». Кілька днів поспіль російські війська завдають масштабних і кривавих ракетних ударів по цивільних об’єктах українських міст, а Росія готує великомасштабний наземний наступ на кількох напрямках.
25 травня президент США Дональд Трамп заявив, що «незадоволений діями Путіна» після того, як Росія завдала ударів по десятках українських міст, зруйнувавши будь-яку надію на близьке припинення вогню.
«Ми перебуваємо у процесі переговорів, а він запускає ракети по Києву та інших містах. Він вбиває багато людей. Я не знаю, що, чорт забирай, трапилося з Путіним. Мені це зовсім не подобається», – написав Трамп. Пізніше він повторив критику на адресу російського диктатора.
«У мене завжди були дуже добрі стосунки з Путіним, але з ним щось трапилося. Він зовсім збожеволів! Я завжди казав, що він хоче всю Україну, а не тільки її частину, і, можливо, це виявляється правдою, але якщо він це зробить, це призведе до падіння Росії!» – зазначив Трамп.
Начебто звучить як хороша новина: Трамп заявив, що Путін збожеволів, а подальші кроки диктатора РФ щодо захоплення України призведуть до падіння РФ. Але чи реально ми маємо зміну позиції американського президента щодо Росії? Про це поки що рано говорити, адже цілком реально може бути десь так, що вже через кілька днів Трамп знову заявить, що «Путін чудовий хлопець, із яким можна робити гроші, як тільки закінчиться ця кривава лазня, яка б ніколи не почалася, якби він був президентом». На жаль, цінність висловлювань американського лідера нині впала до непристойних значень, а шукати у них позитив та раціональне зерно з кожним днем стає все складніше.
Своїми думками щодо цих та інших питань в ексклюзивному інтерв’ю для OBOZ.UA поділився ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко.
– Володимир Путін уже відкрито демонструє своє жорстке небажання йти на реальне припинення вогню. Особливо Москва значно зміцнила свої позиції та посилила риторику після тривалої бесіди з Трампом. Путін уже говорить про те, що «буферна зона» має охопити Харківську, Одеську, Дніпропетровську, Миколаївську, Чернігівську та Сумську області, – фактично анонсуючи початок наступу на ці області України з метою окупації. Однак Трамп відмовляється тиснути на Росію. На ваш погляд, він прийняв цю путінську «реальність» і тепер продавлюватиме Україну та Європу до неприйнятних компромісів, або ж вийде з процесу? Чи все ж сподіватимемося на третій варіант – прозріння щодо Путіна та реальний тиск на нього. Адже ось, наприклад, Трамп дав зрозуміти, що незадоволений ударами ЗС РФ по Україні, заявивши, що «йому не подобається те, що робить Путін в Україні» останнім часом. Назвав його божевільним та припустив, що Росія матиме проблеми через «бажання захопити усю Україну«.
– Основне питання не має однозначної відповіді, тому що ми з вами не можемо залізти йому в голову. А те, що ця голова нестандартна, – я думаю, вже усі зрозуміли. І те, що в ній одночасно можуть існувати паралельні ідеї – ми це також неодноразово бачили. Тому я би більше говорив не про заяви, а про справи. Що, власне, відбулося після цієї «прекрасної», «чудової» розмови двох президентів? Ви правильно наголошуєте: Путін почав ще більший терор. Спочатку Сполучені Штати як води у рот набрали – мовчали перший день, другий день. До речі, так само, як і в останні дні роботи колишньої пані посла. Теперішня тимчасова повірена також не виходить із чітким засудженням цих варварських атак. Виступив спецпредставник Келлог, сказавши, що він закликає припинити війну. Ну, це ні про що. Насправді це викликає лише гіркий сарказм. Що означає закликати Путіна припинити війну? Це все одно, що битися головою об стіну й думати, що так щось зміниться. Нарешті, з’явилася заява Трампа. І ви знаєте, вона мене до певної міри здивувала. Чому? Тому що в ній у доволі жорсткій формі – і зовсім швидко після тієї «чудової», як казав Трамп, розмови – він назвав Путіна божевільним. Не злодієм, на жаль, не вбивцею, але вже божевільним. Мабуть, це не зовсім те, що ми хотіли б почути, але все ж таки це крок у правильному напрямі.
Що сказав Трамп? Що якщо Путін продовжить ставити собі за мету захоплення всієї України, то сама Росія розвалиться. І ця частина заяви мені, чесно кажучи, сподобалася найбільше. Тому що вперше на такому високому політичному рівні згадується тема, яку західні уряди, західні політики в принципі навіть бояться обговорювати. І це може бути хорошим сигналом для інших замислитися над цією темою. Я думаю, що така ідея, подана від Трампа, може для нас бути цілком позитивною і добрим знаком.
Зараз, на превеликий жаль, західні політики бояться, як чуми, навіть ставити питання про те, що Росія повинна розвалитися. Вони говорять про що завгодно – сценарії для України: південнокорейський, грузинський, німецький. Але немає жодного сценарію щодо самої Росії. Чому? Тому що вони вважають, що Росія – це якась «священна індійська корова», до якої не можна торкатися. І ця фраза Трампа, як на мене, може дати добрий сигнал іншим, хто займається цією темою: може нам справді варто зруйнувати цю напівмертву імперію, і на цьому поставити крапку. Тоді й питання безпеки не лише для України, а й для всього Північноатлантичного простору буде нарешті вирішено.
Щодо того, що стоїть за цією позицією і що буде далі, – тут, на жаль, ми поки що не бачимо особливих змін у позиції США. Я б продовжив фразу Трампа про те, що Путін збожеволів, іншою фразою: його треба ставити на місце. Що роблять із божевільними людьми? Їх ізолюють, їх обмотують у спеціальні халати і, коли вони стають буйними, відправляють у лікарню. Якщо перекласти це в площину міждержавних відносин – Росію треба ізолювати так, щоб вона вже ні руками, ні ногами не розмахувала, і примусити її зробити те, що вона повинна зробити – а саме припинити війну.
– Те, що Путіна та Росію треба ізолювати й «зменшити» РФ, у такий спосіб забезпечивши спокій на планеті, розуміє багато світових лідерів. Але, знову ж таки, одне – заявляти, а зовсім інше щось робити. США відмовилися від анонсованих раніше планів щодо санкційного тиску. Як пояснив держсекретар США Марко Рубіо, у Вашингтоні не вірять, що можна змусити Москву компромісами через санкції, та побоюються, що Путін вийде з переговорів через тиск.
– На жаль, Рубіо не має власної позиції. А якщо і має – то дуже глибоко її заховав і боїться озвучити Трампу. Бо знає: наступний день буде для нього останнім на посаді державного секретаря. Трамп настільки залякав своє оточення, а трохи більше – і саму Республіканську партію, що вона, поки що, за винятком певної адекватної частини, перетворюється фактично на ніщо. Дехто навіть каже, що з Республіканською партією покінчено. Як із партією, яка завжди мала власну думку, де лідер – не диктатор, і йому могли сказати все, що вважають за потрібне. Наразі ми цього не бачимо.
Тепер щодо того, чи буде Трамп зараз робити щось конкретне. Це, як мені здається, залежить від двох основних факторів. Перший – внутрішній. Якщо адекватна частина як республіканців, так і демократів, а ми бачимо, що така група вже сформувалася в Сенаті (вже є 70-80 голосів), почне тиснути на Трампа з вимогою припинити дурниці щодо Путіна. І якщо на їхньому боці виступлять представники американського військово-промислового комплексу, яким явно буде невигідна конфронтація з Європою та Україною через дії Трампа, то далі «гарно розмовляти з другом Володимиром» йому буде складно. Адже якщо він почне бити по Європі та по Україні своїми абсолютно неадекватними заявами, називаючи Європу «гіршою за Китай», – Європа почне розвивати власне збройне виробництво. А з чим тоді залишаться американські виробники зброї, які наразі продають переважно до європейських країн? Вони залишаться ні з чим. Чи це їм вигідно? Думаю, що ні. А збройове лобі в США – це надзвичайно потужна сила. Жоден президент не може повністю ігнорувати їхні інтереси.
Другий фактор – зовнішній. Тобто тиск з боку європейських країн. Хай там як, Європейський Союз уже заявив: якщо США запровадять 50% тарифи, то Європа відповість тим самим. І що зробив Трамп? Відступив. Він сказав: добре, давайте до початку липня проводити переговори. Але, знову ж таки, повторив свої звичні «бла-бла-бла» про те, що Європа повинна поступатися. Тобто Трамп відчуває тиск – як внутрішній, так і зовнішній. І це дає нам певну надію на те, що в якийсь момент – особливо зараз, коли вже всі прямо говорять, що це не просто війна, а терор, війна проти цивільного населення, – він буде змушений змінити позицію. Це ж не просто удари по військових об’єктах. Це вбивства дітей, сімей, цивільних, руйнування інфраструктури. І це, безперечно, теж не може не впливати.
Отже, ми маємо певний набір факторів, які можуть – я не кажу що точно вплинути, але можуть у доволі короткостроковій перспективі показати Трампу, що далі так діяти не можна. Інакше він увійде в клінч: і з внутрішніми опонентами, включно з власною партією, і з зовнішнім світом. У нього просто не залишиться інших варіантів. Але прямо зараз, на жаль, конкретних дій ми все ж не побачимо.
– Тобто ви вважаєте, що ці фактори, особливо фактор Сенату, можуть вплинути на Трампа? Чи може Сенат, попри Білий дім, винести на голосування питання щодо нових санкцій проти РФ, адже є ще й нижня палата – Палата представників, яку очолює спікер Джонсон, який сьогодні не піде проти Трампа?
– Сенат може наважитися на цей крок. Бо саме Сенат ініціював створення відповідної групи, і вона здатна подолати президентське вето. Якщо він виступить зі спільною резолюцією, в якій демократів і республіканців буде приблизно порівну, і ця резолюція почне активно висвітлюватися у ЗМІ, обговорюватися в публічному просторі – то це тиснутиме і на республіканців у Палаті представників. Вони теж мають задуматися: що означатиме для них особисто підтримка Трампа у цьому питанні? Чим це їм загрожує? Можливо, краще б проголосувати за цей законопроєкт, аніж ризикувати втратити республіканський електорат. Отже, це ще один елемент того тиску, про який ми говорили. Чим більше буде таких кроків – тим більше шансів, що Трамп зрозуміє: треба змінювати не лише риторику, а саму позицію. І якщо сенатори наважаться це зробити – ми отримаємо значно більше шансів на зміну американської політики у потрібному для України напрямі.
– Щодо меморандуму. За словами Рубіо, «американська влада судитиме про прогрес у врегулюванні конфлікту в Україні за змістом меморандуму від Росії з необхідними умовами для припинення вогню«. Росіяни нібито вже повинні були передати цей документ. Але вже Дмитро Пєсков, прессекретар Путіна, напередодні заявив, що «Києву поки що не передавали російський проєкт меморандуму«, за його словами, робота над документом триває. «Найближчі дні» розтягнуться ще на кілька днів, а то й тижнів. Чи не виглядає це, що фактично Путін від Трампа отримав те, чого прагнув, – імітацію переговорного процесу з паралельним веденням війни далі й без наслідків для Росії.
– Так, це правда. Це і є мета Путіна – і дуже прикро, що Трамп на це повівся. Адже всі попередні розмови про безумовне припинення вогню просто зникли. У жодній заяві Трампа після їхньої розмови це слово більше не фігурує. Так само його немає і в заявах того самого Рубіо. Це означає, що вони знову фантазують про те, що Росія нібито готова на якісь конструктивні кроки. А потрібно просто послухати Лаврова – головного пропагандиста Москви, який чітко сказав: без попередніх умов припинення вогню не буде. Мовляв, спочатку умови, а потім побачимо. Чому наші американські партнери цього не хочуть чути – загадка.
Цей «меморандум» – класична схема затягування війни. Це подарунок для Москви, щоб грати у бюрократичну гру. І я прогнозую: протягом цього тижня вони таки щось напишуть. Але ми вже зараз із великою ймовірністю можемо передбачити, що там будуть абсолютно неприйнятні для України умови.
Що має зробити Україна? Висунути свої умови. І першою та останньою з них має бути: безумовне та негайне припинення вогню. Все. Й тоді американці зможуть покласти на стіл два документи: російський і український – і самі порівняти. Ось позиція України: підтримка ініціативи президента Трампа, великими літерами написано «безумовне припинення вогню». А ось позиція Росії: «за припинення вогню, але…», і далі перелік із 10-15 умов, кожна з яких є неприйнятною. Це поставить американську сторону в дуже незручне становище. Їм доведеться чітко сказати: вони підтримують власного президента, який виступав за безумовне припинення, чи починають втягуватися у затяжну й безперспективну гру, яку нав’язує Путін. Ось такою, як на мене, має бути наша логіка і стратегія дій: бути креативними, проактивними, рішучими. А не дозволяти себе втягувати у чужі «ігри», де ми завідомо будемо у ролі заручників.
– Після того, як Трамп налякав Європу новими тарифами та результатами розмови з Путіним, канцлер Німеччини Мерц і президент Франції Макрон майже одночасно провели телефонну розмову з головою КНР Сі Цзіньпіном. Європейські лідери закликали китайського лідера вплинути на Путіна та приєднатися до міжнародних зусиль, спрямованих на припинення війни в Україні та примус Росії до згоди на перемир’я. Як ви вважаєте, наскільки це реально?
– Такі дзвінки – не лише спроба тиску на Путіна, це ще й сигнал для Трампа. Мовляв: якщо ти, дорогий Дональде, нас не цінуєш, якщо вводиш загороджувальні тарифи – ми знайдемо альтернативу. І підемо до Китаю. До речі, я пов’язую саме з цими дзвінками те, що Трамп відступив та оголосив: введення нових тарифів відкладається більше ніж на місяць. Бо він не хоче втрачати європейський ринок. Йому також пояснюють на пальцях: Америці вигідно торгувати і з Європою, і з Китаєм. А європейці чудово грають на цьому: якщо США діють агресивно, то Європа йде до Китаю. А що таке китайський ринок? Це півтора мільярда людей. Туди можна продавати все, від агропродукції до високих технологій. І все одно не наситиш. Китай – бездонний споживач. Тому, на мою думку, ЄС навмисне розігрує «китайську карту» перед Трампом. І це вже працює.
Я прогнозую, що через місяць-два США домовляться з Китаєм, а ЄС із США. Між Європою та Китаєм і так особливих претензій немає. У світі знову утвориться тристоронній торговий баланс. А інші країни – як Україна чи Латинська Америка – працюватимуть з ними на двосторонній основі. Все нормалізується. Бо те, що робить Трамп, руйнує те, що будувалося десятиліттями. А від цього програють і США.
– Щодо тиску, про який європейці просили Сі Цзіньпіна, – чи реально він може вплинути на Путіна?
– Якщо чесно, я дуже скептично до цього ставлюся. І наша розвідка це підтверджує: Китай, хоч і неофіційно, але допомагає Росії вести війну. Звісно, це не головна підтримка, але певні вигоди Пекін із цього має. Чому? Бо Росія стала для Китаю сировинним придатком. Їм вигідна така слабка, ізольована, залежна Росія. І Китай не буде цього руйнувати. Йому немає сенсу змушувати Росію до поразки – бо тоді цей «придаток» зникне. На словах Китай виступає за «мирне врегулювання», закликає до переговорів – але за лаштунками робить інше. Бо те, що об’єднує Пекін і Москву, – це авторитаризм, тоталітаризм і глибока антизахідна позиція. І саме це тримає їх разом. Китай буде грати роль «миротворця» у публічному просторі, але за кулісами – підтримуватиме Росію. Бо це вигідно. І тому тиск на Путіна з боку Пекіна малоймовірний.
