Про прощання з Героєм повідомила міська рада.
ГАВРИЛЮК МИХАЙЛО АНАТОЛІЙОВИЧ
07.12.1989 — 23.07.2024 рр.
Народився Михайло 7 грудня 1989 р. у м. Житомирі. Перший клас закінчив екстерном, далі знання молодшої школи опановував у Житомирській міській прогімназії №11, а повну загальну середню освіту здобув у ЗОШ №8 (нині — ліцей №8).
З раннього дитинства Михайлик захопився музикою, фортепіано стало його розрадою, його вірним другом. Він був не по роках обдарованим піаністом, виявляв винятковий талант у декламаторському мистецтві, виступав на сценах по всій Україні, здобув свою першу перемогу на Всеукраїнському конкурсі гумору і сатири імені А. Сови ще в 6 років.Його бабуся Марія Гаврилюк відіграла ключову роль у розвитку творчих здібностей внука, навчаючи його артистизму, була його художнім керівником і продюсером. Музична обдарованість Михайла обрамлювалася щоденними багатогодинними заняттями , навчанням у кращих викладачів, і як результат — блискучі виступи на конкурсах і концертах. Мистецтво стало сенсом його життя.
Михайло закінчив Житомирський музичний фаховий коледж ім. В. С. Косенка з відзнакою, а згодом — Київську муніципальну академію музики ім. Р. М. Глієра за напрямом підготовки «Музичне мистецтво» та здобув кваліфікацію бакалавра як артист ансамблю (камерного); концертмейстер; викладач-інструменталіст (фортепіано); звукорежисер. Він виступав із сольними концертами, віртуозно виконував складні твори Ліста, Рахманінова, Шопена, грав у супроводі симфонічного оркестру. Його вважали майбутнім Святославом Ріхтером. Гра Михайла на фортепіано досягла світового рівня, особливо відзначився його концерт із Артемом Ляховичем.
Та долю музиканта перекреслила війна. У квітні 2022 року Михайло добровільно пішов до ТЦК. Лише з четвертої спроби його зарахували до лав Захисників в одному з підрозділів НГУ. Згодом він домігся переведення до бойового підрозділу і відправлення на передову. Воював на найгарячіших ділянках фронту, зокрема під Бахмутом. У 2023 році був поранений — лікарі дістали 18 уламків з його ніг. Пройшовши лікування, Михайло знову повернувся у стрій, до побратимів.
За хоробрість, звитягу та самовіддані дії Михайло був нагороджений відомчими та державними відзнаками: орденом «За мужність» III ступеня, медаллю «Честь. Слава. Держава», медаллю «Ветеран війни — Учасник бойових дій». Талановитий житомирський піаніст Михайло Гаврилюк на позивний «Музикант» зіграв свою останню рапсодію — рапсодію війни.
23 липня 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту рідної землі мужній Воїн, патріот і захисник України Гаврилюк Михайло Анатолійович героїчно загинув. Він віддав своє життя, боронячи свободу і незалежність нашої держави. Лише через рік Герой на щиті повернувся до рідного міста. Його ім’я назавжди залишиться в наших серцях, а подвиг — у пам’яті поколінь. Його смерть — величезна втрата для бабусі, батька, родини, друзів, педагогів, побратимів, для всієї Житомирської громади і культурної спільноти України. Він був Людиною честі, таланту і жертовної любові до Батьківщини…
Світла пам’ять і вічна слава Герою!
