Фото: Харківська міськрада
Останніми днями ворог випустив на Україну безпрецедентну кількість ракет і дронів. 22 березня відбулася наймасштабніша атака на енергосистему України, 24, 25 та 26 березня масовані обстріли продовжилися.
Що у зв’язку з цим чекає на українців і наскільки реальні весняні блекаути? Про це – у матеріалі Коротко про.
Ударів менше, але наслідки катастрофічні
Експерти відзначають зміну тактики росіян: більше ракет та спрямування ударів на енергетичні об’єкти. Коментуючи масований нічний удар 22 березня, міністр енергетики України Герман Галущенко пояснив, що російські окупанти намагаються знову викликати масштабний збій у роботі енергосистеми країни, і назвав атаку 22 березня наймасштабнішою за весь час ведення війни.
Мета ударів останніх днів – розпочати якщо не знищення, то як мінімум суттєве скорочення потужностей маневреної генерації – ТЕС, ГЕС та ТЕЦ, вважає енергетичний експерт Юрій Корольчук. За його словами, говорити про те, що це наймасовіша атака, було б не зовсім правильно — ударів у 2022-му було більше. Але якщо у 2022 році вони були спрямовані на підстанції, тобто об’єкти, які стоять осторонь і не відповідають за генерацію, то зараз руйнуються виробничі потужності. Тому наслідки справді набагато катастрофічніші.
— До речі, ми отримали можливість побачити, що було б, якби ці удари сталися у січні-лютому, — зазначив експерт у розмові з Коротко про. — Логічно поставити питання, чому їх не було – це цілком у дусі росіян. Можна припустити, що нинішні удари по енергетиці мають більш військовий характер. Харківський та Запорізький регіони є прифронтовими, де є значні виробничі потужності, спрямовані, зокрема, і на військові потреби. Зменшення потужності енергооб’єктів негативно відбивається на процесі підготовки до військових дій, тому можна припустити, що росіяни завдають таких ударів напередодні нового наступу.
У той же час, аналітик Олексій Кущ вважає, що нова тактика РФ полягає у створенні колапсів в окремих регіонах, тобто у знищенні інфраструктури окремих великих українських міст. На думку експерта, мета очевидна: створити локальні гуманітарні апокаліпсиси, збільшити внутрішній потік біженців та сформувати критичний приплив біженців до столиці.
Влітку та взимку може бути дефіцит
Наслідки цих ударів більшість регіонів поки що не сильно відчувають. Окрім, зрозуміло, Харківської області, яка ще не відійшла від обстрілів у 2022-2023 роках, тому зараз регіон перебуває у стані «мініблекауту».
У вихідні ситуація зі світлом у Харкові була надскладною. За даними місцевої влади, електрика була приблизно у 40% споживачів, опалення – у 60%. Було введено погодинні обмеження на електроенергію.
– Електрику дали на півтори години вночі у суботу і на дві години вночі у неділю, – розповідає мешканка Харкова Тетяна. – У нас електроплита, тож приготувала суп, накип’ятила води, заповнила всі термоси. А ще спорудила мініплитку з підручних матеріалів та сухого спирту – дві склянки води на ній закипають за 15 хвилин.
У понеділок стало відомо, що Харків достроково завершує опалювальний сезон: для зменшення навантаження на енергосистему тепло почнуть відключати (там, де його ще не відключили російські ракети) 26 березня.
Щодо інших регіонів, то, каже Юрій Корольчук, зимовий пік країна вже пройшла, а літній поки що не настав, тому дефіцит не відчувається. Але вже влітку, особливо якщо буде сильна спека і холодильники та кондиціонери працюватимуть на повну потужність, на нас чекає дефіцит електроенергії на 20-30%. Тобто і влітку, і тим більше взимку, можна прогнозувати віялові відключення. Потенційно це може бути дві години на день, але якщо влітку буде надто спекотно, а взимку – надто холодно, відключення будуть тривалішими.
За словами експерта, якщо спиратися на цифри, що на 1 листопада 2023 року потужність енергосистеми загалом була близько 75%, генерація могла працювати на 90%, то зараз ці показники знизилися до 65%. І це велика проблема, адже якою буде зима, ніхто не знає. Хотілося б вірити, що третя зима поспіль буде теплою, але навряд чи це можливо.
ДніпроГЕС, який постраждав від обстрілів. Фото: t.me/pgo_gov_ua
Відновлення роботи ДніпроГЕС
Точних термінів відновлення та поновлення робіт немає і бути не може – поки що йде оцінка масштабів руйнування. На думку Корольчука, деякі об’єкти можуть відновити роботу вже за два тижні, але, звичайно, не на повну потужність. З ГЕС ситуація складніша.
— На сьогодні повної картини ушкоджень немає, тому очікування досить песимістичні, – каже експерт. – І якщо ГЕС-1 може незабаром заробити, то ГЕС-2, зважаючи на все, серйозно постраждала, і невідомо, коли її вдасться відновити. Велика ймовірність, що все літо ДніпроГЕС простоїть, а експлуатація хоча б на 50% розпочнеться не раніше жовтня.
Відповідаючи на запитання, звідки брати потужності, що балансують, якщо ТЕС вийшли з енергосистеми, енергетичні експерти кажуть, що в короткостроковій перспективі доведеться розвантажувати систему. Імпорт електроенергії – це не вихід, його не вистачить. Не вистачить і сонячної генерації. Теоретично можна перенаправляти електроенергію з об’єктів, які залишаються в строю, але, нагадує Корольчук, ми й так останнім часом тримаємося виключно завдяки скороченню промислового виробництва та підвищення потужностей АЕС.
Незважаючи на те, що росіяни завдали українській енергетиці сотні ударів, вони так і не досягли блекауту, оскільки енергетична система працює в цілісному режимі.
Експерти вважають, що ризиків блекаутів на сьогодні немає, а ось ризики стабілізаційних та планових відключень цього тижня дуже високі по всій країні. Якщо удари по енергетичних об’єктах продовжаться, ймовірність переходу до стабілізаційних графіків постачання практично 100-відсоткова.
У таких умовах найкраще, що можуть зробити споживачі – це дотримуватись рекомендацій, даних ще в 2022 році: економити електроенергію, не включати зайві прилади, по можливості переносити користування електроприладами з пікових ранкових та вечірніх годин на нічний час і бути готовими до контрольованих відключень.
Готуємось до підвищення тарифів?
Зважаючи на все, споживачам цієї весни потрібно готуватися не лише до економії та віялових відключень, а й до підвищення тарифів. Міністр енергетики Герман Галущенко вже заявив, що після обстрілу об’єктів енергетики не виключає підвищення тарифів на електрику. Раніше аналогічну заяву зробив генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота. Поки що рішень щодо перегляду тарифів немає, але практика показує, що вони можуть бути прийняті дуже швидко.
– Після цих заяв складається враження, що енергетикам просто потрібна причина, – прокоментував «тарифні заяви» голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко. – До речі, питання підняття тарифів на електроенергію для населення давно у розробці, а прайс-кепи (граничні ціни. – Авт.) для бізнесу схвалять уже наприкінці березня, підвищивши з 7,30 до 8,25 грн/кВт*годину. Отже, можна сказати, що «самураї» не мають мети відновити генерацію, для них головне – підняти тарифи.
