Для російського диктатора завершення війни проти України без досягнення його основних політичних цілей було б рівнозначним поразці.
Лоуренс Д. Фрідман пояснив, чому Путін може не погоджуватися на припинення вогню в Україні / колаж УНІАН, фото 93 ОМБр Холодний Яр, Скриншот
Не так давно президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп запропонував російському диктатору Володимиру Путіну доволі «привабливі» умови припинення вогню у війні РФ проти України. Пауза не лише дозволила б окупантам відновитися, але й потенційно могла б привести до зняття деяких санкцій та дала шанс на нормалізацію відносин Москви з Вашингтоном.
Про це в матеріалі для Foreign Affairs пише почесний професор воєнних досліджень Королівського коледжу Лондона, політолог Лоуренс Д. Фрідман. На його думку, у правителя РФ може бути кілька причин для того, щоб не погоджуватися на припинення вогню.
«По-перше, для нього немає більш важливого питання, ніж Україна. Забезпечення того, що ця країна ніколи не зможе бути по-справжньому незалежною від Росії, має важливе значення для його спадщини. Крім того, він не вважає війну такою, в якій не можна перемогти. Незважаючи на надзвичайно повільний прогрес російських військ за останні 18 місяців, він вважає, що загальна перевага Росії в силі врешті-решт виявиться вирішальною, і що врешті-решт Україна буде просто розгромлена російською силою», – пише Фрідман.
Професор також допустив, що Путін вважає припиненням вогню вздовж нинішньої лінії фронту «нестабільним за своєю суттю». Він зауважив, що якщо Росія збереше контроль над тими українськими територіями, які утримує зараз, то «вона залишиться з економічно неактивним, знелюдненим, пошкодженим шматком України, який потрібно буде інтенсивно охороняти». Водночас довгий кордон з Україною Росії потрібно було б посилено захищати, додає Фрідман.
За словами автора, для російського диктатора завершення війни проти України без досягнення його основних політичних цілей було б рівнозначним поразці. Крім того, такий сценарій викликав б глибоке роздратування патріотичного, ультранаціоналістичного блоку, який він культивував і виховував під час війни.
«Більш поміркована російська еліта, можливо, відчула б полегшення від такого результату, але з огляду на те, що вона мало що отримала за такі дорогі зусилля, на неї все одно чекала б небезпечна розплата. Багато хто почне задаватися питанням: «Чи було воно того варте?» і задаватися питанням про помилковість російського керівництва», – продовжив Фрідман.
Та це не єдині вагомі мотиви, через які Путін може уникати угоди. Зокрема, в разі такого розвитку подій він втратив би обличчя перед своїми ключовими партнерами – Китаєм, Іраном та Північною Кореєю – а також в тих державах «глобальної більшості», на які він прагнув справити враження і навіть очолити їх.
До того ж, диктатор він переконав Росію в тому, що вона веде тривале протистояння із Заходом, і прийняття навіть тимчасового перемир’я в Україні «може підбадьорити його супротивників в НАТО», пише автор.
«Вони можуть спробувати скористатися будь-якою ознакою слабкості. Крім того, Путін знає, що будь-яке послаблення санкцій, яке прийде з припиненням вогню, буде обмеженим і умовним. Навіть якби Трамп був схильний бути більш щедрим, Європейський Союз і Велика Британія, швидше за все, чинитимуть опір. Зрештою, Путін має підстави сумніватися у великих економічних угодах, які обіцяє Трамп. Вийшовши з нестабільної економіки Росії, що сповільнюється, багато західних компаній та інвесторів не поспішатимуть повертатися», – звертає увагу професор.
Тож, за його словами, для Росії небезпека програшу є настільки ж великою, як і вигоди від перемоги.
«Якби Путін вважав, що Трамп може діяти таким чином, що зробить програш Росії більш імовірним, посилюючи санкції або розширюючи військову підтримку України, він, можливо, був би схильний поставитися до його пропозицій більш серйозно. Натомість перспектива того, що Трамп припинить підтримку України, додає Кремлю впевненості в остаточній перемозі», – резюмував Лоуренс Д. Фрідман.
