Ми знову говоримо про благоустрій.
Про культуру побуту, про цивілізованість і відповідність кращим практикам і досвіду налагодження комфорту у селах і селищах, на вулицях та провулках, навколо наших осель і навіть на присадибних ділянках, приватних обійстях і т. п. Йдеться про проблему, яка тривалий час вважалася несуттєвою, другорядною і не завжди, не категорично обов’язковою для вирішення. Однак сьогодні, як кажуть, крига скресла: сміттєва проблема, яка дістала не лише жителів великих міст, стала важливим питанням для вирішення навіть у невеликих селах. Як не дивно, а сміття, твердих побутових відходів, сьогодні стає все більше і більше. І закопувати пакети зі сміттям, спалювати пакунки із поліетиленом та пластиком, а тим паче вивозити непотріб та залишки відходів за межі села, у яр, на лісову галявину чи лісову хащу вже давно вважається дикунством і справжнім порушенням адміністративного законодавства. А тому люди потроху, але все ж таки усвідомлюють, що справжній вихід із ситуації – централізовано організований збір та вивіз твердих побутових відходів у передбачені для цього місця утилізації.
Щодо наших реалій у Романові та селах і селищах Романівської селищної ради. Поки що (чи нарешті вже) у свідомості багатьох жителів Романова утвердився висновок про те, що палити сміття у себе на присадибній ділянці не можна. Щонайменше адміністративний штраф чекатиме на порушника, якого можуть встановити, визначити інспектор із благоустрою, працівники ДСНС, екологічної інспекції і т. п. До речі, працівники екологічної інспекції, які зазвичай пожвавлюють свою рейдову роботу навесні та восени, коли громадяни схильні прибирати біля обійстя, а сміття, зібране на приватній території, банально спалюють, відрізняються від працівників ДСНС і працівників інспекцій із благоустрою тим, що штрафи у екологів кратно вищі, ніж розмір адміністративного покарання від інспектора із благоустрою. Це так, між іншим, або, як кажуть, інформація для роздумів.
Втім, роздумувати поки що є над чим. Відтепер на порядку денному у працівників комунальних служб і так само у інспекторів із благоустрою стоїть завдання привнести у побут романівчан (так само і жителів сіл Романівської громади) культуру (!) поводження зі сміттям. Для цього потрібно донести до свідомості практично усіх жителів громади необхідність укладання угод на вивіз сміття. Хтось із приводу угод із комунальниками вже не перший раз каже, що влада намагається вкотре нажитися на людях. Мовляв, 30 гривень на місяць із кожної особи, яка проживає у тому чи іншому будинку, – це ж які гроші! А те, що пачка цигарок, яку скурює за день той чи інший житель, наприклад Романова, вже давно дорівнює вартості послуг із вивезення сміття для цілої родини на цілий місяць! Тому нині питання стоїть так: не може такого бути, що будинок є, у ньому хтось живе, а сміття у ньому, виявляється, відсутнє. А відповідь «не ваше діло, куди я діваю своє сміття» взагалі претендує на гасло для музею дикунства і витворів невігласів.
До речі, випадків, коли жителі Романова виявляють незрозумілу агресію, брутальне безкультур’я на адресу інспектора із благоустрою чи працівників комунального підприємства «Комфорт», трапляється не так вже й мало. При цьому люди не усвідомлюють, наскільки злісно, відверто і нахабно вони порушують правила із благоустрою, встановлені Романівською селищною радою. Ба більше, інспектора із благоустрою зневажають навіть за те, що він презентує Романівську селищну раду. А це ж, на думку деяких місцевих «правознавців», зовсім не той орган, який спроможний вимагати, а при необхідності – ще й карати адміністративними заходами впливу. Іноді доходить до того, що дехто із жителів добалакується до справді маразматичних висловів на адресу інспектора із благоустрою. У розпорядженні редакції нашої газети є декілька відеозаписів у моменти спілкування інспектора з благоустрою Романівської селищної ради із жителями Романова, села Романівки та деяких інших населених пунктів Романівської громади. Насправді такі розмови, записані, згідно із правилами взаємостосунків інспектора із жителями осель та будинків, можуть служити основою для написання фейлетонів, сатиричних замальовок стосовно деяких персонажів, які зазвичай оснащують свою мову ненормативною лексикою. Ще краще використовувати подібні записи із архіву боді-камери інспектора з благоустрою на уроках із предмету «Основи правознавства», які вивчають учні практично усіх гімназій, ліцеїв Романівщини. Уявляєте, як гарно школярі, наприклад Романівського ліцею № 2, засвоять тему «Адміністративне право», коли побачать виступи свого односельця Василя Петровича (чи Галини Миколаївни) поблизу свого будинку, магазину і т. п.? Це якраз у момент спілкування із сільським старостою та тим же інспектором із благоустрою.
Зрештою, окрім зображення та опису ситуацій у пресі, місцева влада має можливість (і право!) запрошувати порушників на засідання адміністративної комісії, де вирішуються питання стосовно заходів впливу щодо жителів, які не сповна знають чи не завжди адекватно розуміють елементарні вимоги суспільного життя і поведінки у соціумі. Це також правова робота і метод виховного впливу. Проте слід зауважити, що такі і подібні заходи вже приносять позитивні результати. Так що є надія, є сподівання і є усі передумови щодо налагодження нашого побуту до зразкового рівня. Принаймні із сміттям та чистотою нам точно пора вже рівнятися на Європу. А інакше – куди ж ще?
Віктор Радчук
