Колишній форвард київського «Динамо» Артем Мілевський поділився враженнями від фінальної гри Кубка України між «Шахтарем» і «Динамо».
Артем Мілевський. Фото: 1927.kiev.ua
— Артеме, що скажеш по грі?
— Спочатку настрій був вау, а потім непорозуміння і нерозуміння. «Шахтар» забив мало не з першого удару по воротах. Я такого й не пригадаю. «Динамо» повністю контролювало гру, було дуже зосередженим і зібраним.
Навіть на початку другого тайму я був упевнений, що Київ спокійно «закриє» цю гру і буде десь 2:0. Але «Шахтарю» просто пощастило забити випадковий гол. Дивлюся, як «Шахтар» радіє після перемоги — всі в окулярах, а-ля Ямаль. Але «Динамо» виглядало на голову сильнішим.
Сьогодні «Шахтар» виграв Кубок, а на вихідних «Динамо» стане чемпіоном.
— Як тобі серія пенальті?
— Це лотерея, де виграти могла будь-яка команда. Зрозуміло, що Караваєв засмучений, але пенальті… Я теж, бувало, не забивав. Потрібно через це пройти і рухатися далі.
— Як думаєш, чого «Динамо» не вистачило, щоб утримати перемогу?
— У мій час ніхто б не поміняв лідерів команди в такій важливій грі, як би важко не було — ні Белькевича, ні Хацкевича, ні Рінкона, ні Шацьких, ні Реброва. А тут замінили Ярмоленка, Буяльського, Шапаренка. Я трохи не зрозумів рішення Шовковського. Лідерів у жодному разі не можна міняти, тому що суперники їх бояться.
— Кого назвеш найкращим гравцем матчу?
— Звичайно, це Ярмоленко. Він забив сьомий гол «Шахтарю» у своїй кар’єрі. У мене вісім м’ячів «гірникам», тому побажаю Андрюхі побити мій рекорд. Я дуже за нього радий, що він забиває в таких важливих матчах. Він провів дуже хорошу гру і, користуючись нагодою, передаю йому великий привіт.
У «Шахтарі» мені дуже сильно сподобався «30-й» номер Аліссон, а також Еліас, за якого заплатили 17 мільйонів. Це означає, що Даріо Срна і хлопці знають, кого купувати (сміється, — прим. А. П.). Вони народили гол просто з нічого. Значить, гроші викинуті не на вітер.
— Ярмоленку залишилося забити 11 голів, щоб побити рекорд Шацьких в УПЛ. Як думаєш, йому це вдасться?
— Я з Андрюхою говорив, коли бачилися, і він мені сказав: «Тьома, якщо буде дозволяти здоров’я, то я буду продовжувати грати, скільки зможу. Я дуже люблю футбол». Я впевнений, що якщо у нього буде здоров’я, то він поб’є рекорд.
— Ви багато грали проти «Шахтаря». Розкажи, як святкували перемоги над «гірниками»?
— Ми з кентом завжди відзначали перемоги над «Шахтарем» у караоке-барі.
— Що ви там співали?
— Ми не співали, а просто святкували. Матчі закінчувалися ввечері і після таких витрачених нервів важко було заснути, тому ми їхали в караоке-бар відзначати і зняти напругу.
— Де ти дивився сьогоднішній фінал Кубка?
— Нарешті вибрався з друзями і дівчиною в паб у центрі Києва. Дивилися футбол у хорошій компанії, давно не збиралися разом. Скажу так: Лос Соломос. Ті, хто в темі, зрозуміють.
Андрій Піскун
