Фото: europarl.europa.eu
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що ЄС схвалить програму підтримки України Ukraine Facility на 50 млрд євро, це приблизно на рівні 2023 року.
«1 лютого ми очікуємо, що ЄС затвердить нову чотирирічну програму підтримки України на 50 млрд євро Ukraine Facility. Попередньо можемо сказати, що всі 27 членів ЄС погодилися підтримати цю програму», – сказав Шмигаль на засіданні уряду.
Звідки ЄС візьме 50 млрд євро
Європейська комісія запропонувала створити Український фонд (Ukraine Facility) на загальну суму 50 млрд євро на період 2024-2027 років. Це єдиний спеціалізований інструмент для відновлення та модернізації України та одночасної підтримки її зусиль запровадження реформ на шляху до вступу до ЄС.
До фонду входитиме пряма підтримка у вигляді грантів та кредитів, приватні інвестиції (які отримають відповідні гарантії), а також фінансування програми розвитку центральних, регіональних та муніципальних органів влади та громадянського суспільства України.
Орієнтовна частка позик становитиме дві третини (33 млрд євро), а грантів, відповідно, одну третину – 17 млрд євро. Зібрати потрібну суму в ЄС мають намір шляхом внесків від держав-членів.
Європарламент та Рада ЄС щорічно ухвалюватимуть рішення про остаточний розподіл коштів у рамках бюджетної процедури. За використанням коштів має слідкувати незалежна група аудиторів, призначена Єврокомісією.
Кошти суворо контролюватимуть
Євродепутати схвалили план Єврокомісії та сформулювали умови надання допомоги: посилення підзвітності та залучення російських заморожених активів.
«Це буде одна з найбільш контрольованих фінансових операцій, які ми будь-коли бачили», — запевнив доповідач з Фонду допомоги Україні німецький депутат Міхаель Галер у Європарламенті. Він додав, що в Україні є політичні засади, суспільний запит та воля справжніх реформаторів та громадянського суспільства, щоб не допустити корупції.
Єврокомісія зможе перевіряти виконання проєктів, а також стежити за можливим зловживанням грошима. Після укладення угоди Україна буде юридично зобов’язана забезпечити збирання та доступ до даних про фізичних та юридичних осіб, які отримують фінансування на реалізацію заходів, передбачених планом. Очікується, що Україна щорічно звітуватиме комісії про прогрес, а також звітуватиме про витрачені кошти.
Єврокомісія звітуватиме перед Європарламентом та Європейською Радою щорічно щодо ефективності використання Україною фінансової допомоги.
Повертаючись до російських активів
Євросоюз рекомендує своїм членам використовувати для відновлення України заморожені російські активи, причому інтегрувавши їх до Фонду допомоги у вигляді грантів.
«Росія та її союзники мають заплатити за шкоду, завдану Україні», — сказано в тексті документа про створення Українського фонду.
На переконання Європарламенту, Євросоюз та його члени у тісній співпраці з іншими інститутами та країнами мають створити правову основу для конфіскації держактивів РФ, щоб фінансувати відновлення України та виплатити компенсації жертвам російської агресії. Це допускається звичайним міжнародним правом «або як колективна контрзахід у відповідь на порушення Росією основоположного принципу, що забороняє агресію, або як акт колективної самооборони відповідно до статті 51 Статуту ООН».
На що використають ці гроші
Ці кошти не підуть на війну, на озброєння та військову техніку! Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанишина пояснила, що ці кошти – на відновлення України, реформи, необхідні для вступу до ЄС, та покриття чотирирічної макрофінансової потреби.
Гроші Євросоюзу підуть як на покриття поточних видатків української влади (наприклад, виплату зарплат та пенсій), так і на невідкладне відновлення. Вони також призначені на перехід до «зеленої», цифрової та інклюзивної економіки, яка поступово узгоджуватиметься з правилами та стандартами ЄС.
«Немає сенсу відновлювати стару інфраструктуру, стару промисловість. Країна є кандидатом на вступ до ЄС, і тому, хоча збитки жахливі і трагічна війна, це також, цинічно кажучи, можливість для модернізації, оскільки ми реконструюємо та долаємо те, що, по суті, все ще значною мірою залишається в минулому – індустріальну. структуру Радянського Союзу», — кажуть у Брюсселі.
Новий інструмент складатиметься із трьох компонентів, щоб держава могла продовжувати надавати державні послуги, інвестувати у реконструкцію та проводити реформи, а також підтримувати українське суспільство.
Перший компонент складатиметься з фінансової підтримки у вигляді грантів та позик, щоб забезпечити стабільність. Український уряд має підготувати План відновлення, реконструкції та модернізації країни, а також докладно описати реформи та інвестиції, які будуть зроблені під час вступу. Зі свого боку, ЄС запропонує виконання певних умов та графік виплат.
Другий – це спеціальна інвестиційна програма, яка залучить державні та приватні інвестиції для відновлення та реконструкції України.
Третій компонент передбачає технічну допомогу та інші допоміжні заходи, включаючи мобілізацію досвіду реформ, підтримку місцевої влади, громадянського суспільства та інші форми двосторонньої допомоги, які зазвичай надають країнам у процесі вступу.
На тему
Пропозиція, від якої не зможе відмовитися Орбан
Спочатку Угорщина та Словаччина були проти виділення пакету допомоги від ЄС. Але після зустрічі прем’єр-міністра Дениса Шмигаля зі словацьким колегою Робертом Фіцо останній змінив думку. Що ж до Угорщини, то Євросоюз розробив цілий комплекс заходів щодо нейтралізації позиції Віктора Орбана. Від позбавлення цієї країни мати право голосу до тиску на її економіку.
Як повідомляє британська газета The Financial Times з посиланням на внутрішній документ ЄС, Євросоюз розробляє план щодо підриву економіки Угорщини у разі відмови Будапешта узгодити виділення нового пакету допомоги Україні.
Згідно з ним, Брюссель збирається обвалити курс угорського форинту та знизити інвестиційну привабливість Угорщини, щоб нашкодити «робочим місцям та зростанню» економіки країни. Також наголошується, якщо прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан не піде на поступки, то керівництво ЄС може публічно заявити про повне припинення фінансування Будапешта з наміром «налякати ринки».
