Яку реальну ціну заплатили українці за «Томос». І чому проти Патріарха Філарета пішли війною його найвірніші учні

Интервью

Політика і Церква є одними із найважливіших стовпів існування практично всіх держав світу. Із давніх давен багато мрійників вважали, що при ідеальному правлінні Державою аж ніяк не потрібно змішувати політику і церкву. Та насправді вони давно переплетені міцними вузлами, які не під силу розірвати. Як висновок: часто-густо в церквах отримуємо політичні настанови, і паралельно – з політичних трибун нами також не рідко пробують маніпулювати за допомогою нашої віри. Великі вчені з обох сторін неодноразово висловлювались, що найкраще для народу є тільки чітке розмежування і не пересікання віри та політики, бо якщо їх об’єднувати – країну може чекати колапс.  

За часи Незалежності України найяскравіший прояв політики в Церкві спричинив 5-тий Президент Петро Олексійович Порошенко коли під час своєї передвиборчої кампанії в’язався у боротьбу по здобутті «Томосу». Звісно, автокефалія Української Церкви – це великий і потрібний крок для нації, та нажаль, зараз можна констатувати, що у цій боротьбі більше здобула – політика, а не церква і християни.

Адже проаналізувавши сам текст «Томосу», який довго тримали у таємниці,  назбирується величезний ряд питань. Серед них чи не найважливіші:

  1. Чи реально ми отримали Незалежну Церкву( факти свідчать що наша автокефалія обмежена, ми залежні від Константинопольського патріарха);
  2. Чому? Хто? І з якою метою вирішили усунути найвеличнішу церковну особу Патріарха Київського і Всієї Русі Філарета?

Почнемо із першого питання, адже людей дуже цікавить чи «Томос» дав нам таку бажану автокефалію… І якщо прямо давати відповідь – то ні, нажаль, даний документ свідчить що ми ще надовго будемо залежними від Константинопольського патріарха, в даний час ним є Варфоломій, наша автокефалія є обмеженою. Крім того, «Томос» налаштував всі церкви, крім грецьких, Константинопольської, Елладської та Олександрійської  проти ПЦУ. Більшість церков не визнають цього томосу, наданого Константинопольським патріархом, що у висновку – ми як не були визнані автокефальною Церквою, так і залишаємося. Тоді чому ж ми погодились на такі умови? – Відповідь проста і банальна: в цьому питанні на першому місці була політика Порошенка, йому потрібен був цей документ і в найкоротші терміни – все заради піару. А те що суть документу насправді не дає повної автокефалії – це його мало хвилювало. Ці його потуги можна поставити в один ряд із підписанням славнозвісного газового контракту Юлією Тимошенко із Росією. От саме  такий тандем політики і церкви призводить до колапсу державу і народ. Томос для нас приніс не багато користі, а скоріш навпаки – розділив велику Церкву України на частини? З цим документом тепер іде боротьба не з Московським патріархатом за об’єднання, а йде всередині Церкви. Ми самі себе руйнуємо. Знищуємо те, що будували майже тридцять років.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ↓↓↓↓↓

Патріарх Філарет: «Я завжди йшов дорогою правди»

Щодо другого питання, яке напряму стосується Патріарха Київського і Всієї Русі Філарета – то тут також, нажаль, на перших ролях знову політика. Всі знають Філарета як величну постать, борця за Незалежну Українську Церкву, а відповідно у здобутті «Томосу» він був у перших рядах. Саме він мав би очолити новітню церкву, якби на першому місці не стояла політика, яка нажаль, і в світовій церкві диктує правила гри. Як ми вже згадували автокефалія є не повною, ми залежні від Константинопольського патріарха. Варфоломій не визнає і не хоче визнати Українську православну церкву патріархатом, а відповідно – в Україні не Патріархат. За церковними канонами  Патріархат не може бути в складі Патріархату, а тому Константинопольський патріарх Варфоломій – не може визнати Філарета Патріархом. От тут якраз і проявляється політична сторона, в якій Константинополь вказує що є єдиною владою над Українською Церквою, саме через бажання владувати і почалась масштабна війна проти рівного по сану Патріарха Філарета.

Згодом, Варфоломій зрозумів, що Петру Порошенку «Томос» вкрай потрібний і він піде на будь-які умови щоб його отримати. Так, і в результаті сталось, що першою і чи не єдиною умовою було усунення Філарета, за що й тодішній Президент взявся без жодного докору сумління. Та найгіршим у цьому всьому є те, що головним опонентом і людиною, що взялась знищувати Філарета став його колись вірний учень Митрополит Епіфаній. Саме цього священнослужителя Філарет підняв до вершин церковної влади і домігся 15 грудня 2018 року обрання його предстоятелем Паравославної Церкви України. Та в результаті той його зрадив, адже за домовленістю Патріарх  мав керувати Українською православною церквою в Україні, а новий глава мав представляти Церкву ззовні, в православному світі – ці домовленості після свого обрання Епіфаній не виконав. Більше того, зі сторони предстоятеля ПЦУ ведеться масштабна війна за майно Філарета. Так, його намагаються вигнати з Патріаршої резиденції (рейдерськи вже оформили на себе), яку він збудував ще в 70-х роках минулого сторіччя, і також з Володимирського собору, де він регулярно служить ось уже 53 роки.  Епіфаній зрозумів, що Патріарх Філарет є незручним для Константинопольського Патріарха Варфоломія.  Крім того і для Порошенка він став непотрібним, що в результаті призвело до жадібного інстинкту владування і збагачення зі сторони очільника ПЦУ Митрополита Епіфанія.

МАТЕРІАЛ ПО ТЕМІ ↓↓↓↓↓

Третій лишній: чому Порошенко та Епіфаній вирішили усунути Патріарха Філарета або як віра стала «розмінною монетою» в боротьбі за владу й гроші….

Зараз ведеться нищівна війна проти Патріарха Філарета, а опонентами виступають його учні-Іуди на чолі із Епіфанієм – політика і гроші поглинули їх.  Якщо зробити короткий висновок, то нажаль, український народ знову змушений платити своїми стражданнями через політичні ігри цинічних людей. Щодо Патріарха Філарета, то тут приходиться констатувати, що ціль до якої він йшов все життя спаплюжили політикани і зрадники учні. Вони заради чину, грошей, влади зрадили найперше Бога та український народ. При тому верхом цинізму стало тотальне знищення Філарета, людини яка віддала Богові, Церкві, народові все своє життя. Та ми віримо, найперше у силу Божу і у мудрість Філарета, які спільно й дальше стоятимуть на захисті християн і не дадуть політикам та Іудам стати розкольниками нашого віруючого українського народу.

Як ми вже й говорили: політику і Церкву не потрібно переплітати і ми категорично проти цього. Та маємо надію, що в аспекті правового поля Президент України Володимир Олександрович Зеленський  все ж втрутиться і не дозволить, щоб  рейдерським шляхом забирали церковне майно. Президент повинен об’єднати і захистити українських вірян та ні в якому разі не насаджувати їм свою політику, що робив його попередник. Віримо і знаємо, що Володимир Олександрович не залишить це питання осторонь…

Парафіяни Володимирського СОБОРУ

Добавить комментарий