Вугільний “смотрящий”

Новости

Десятки мільярдів із бюджету. Гроші кожного із українців. На вугільну сферу. Збиткову. Всупереч європейського законодавства, норм та зобов’язань взятих Україною при підписанні Угоди про асоціацію з ЄС.

Гроші, взяті із кишень українців, безбожно вимиваються на всіх можливих статтях витрат державних вугільних підприємств. А кінцевими очільниками схем проглядаються люди із найближчого владного оточення.

Бенефіціар

Віталій Кропачов — після втечі Януковича — перейняв вугільний бізнес його сина: шахти та збагачувальні фабрики.

А ще у Кропачова – компанії, що займаються ремонтом свердловин, пальним, нафтою та нерухомістю. За даними системи YouControl в цю групу входить 23 організації

Та найбільш відомий бізнесмен іншим. На вугільних держпідприємствах — в царині тендерних закупівель — багато років бовваніє тінь Віталія Кропачова. Його називаютькреатурою Ігоря Кононенка, бізнес партнера екс-президента П.Порошенка. А ще – вугільним куратором та “смотрящим”.

Навіть прем’єр-міністр В.Гройсман неодноразово згадував на засіданнях Кабміну про Кропачова та напряму запитував профільного міністра, чого цього бізнесмена називають “смотрящим”.

В.Кропачов. Фото – Економічна правда

“Смотрящий” — на жаргоні  — це зокрема, особа, уповноважена вирішувати питання, чи відповідати за ситуацію в певному регіоні.

Якщо це перенести на вугільну галузь, то так виглядає, що без погодження із смотрящими, в цій сфері не можуть прийматися “грошовиті” рішення. Тільки от призначає цих наглядачів вища владна верхівка.

Обшуки

У січні минулого року тривали обшуки в центрі Києва. Ці події набули всеукраїнського резонансу. Адже детективи НАБУ приїхали в офісні приміщення, які орендує компанія, кінцевим бенефіціаром якої є Кропачов.

На той момент, вже рік як правоохоронці розслідували кримінальні провадження по заволодінню коштами вугільних держпідприємств – при тендерних закупівлях.

В Україні – 11 таких підприємств, які об’єднують 36 шахт. Однак найбільшими, та тими, куди виділяються грандіозні суми бюджетних дотацій є три – “Селидіввугілля”, “Мирноградвугілля” та “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”.

Детективи НАБУ дослідили тендери цих трьох держпідприємств лише за кілька місяців 16-17 років. Та встановили заволодіння коштами, шляхом зловживання службовим становищем —  на більш ніж 22 млн.

У зазначених процедурах держзакупівель брали участь, конкурували між собою, перемагали три компанії – “Доненергоекспорт”, “Універсал Інвест-Строй”, “Тріалтрейд”.

Також НАБУ розкопало, що податкові накладні ці компанії подавали із однієї IP-адреси.

Тієї ж самої, що використовувалася “ВБ Нерухомість”. Вона належить фірмі “Укрдонінвест” – 99.99% якої —  Кропачова.

Штаб-квартира компаній Кропачова. Фото wikimedia.org

Обшуки тривали майже три доби.

Згодом НАБУ поїхало і на вугільні підприємства і до керівників (екс-керівників) трьох фірм.

Після проведення обшуків компанія “Укрдонінвест” розповсюдила звернення у ЗМІ, де зокрема пояснювала, спільність IP — адреси – тим, що компанії у минулому орендували у “ВБ Нерухомість” офісні приміщення.

І все б зійшлося – тільки от детективи НАБУ знайшли у офісах компанії Кропачова — ряд цікавих блокнотів, записів, документів, та підрахунків. Багато важливої інформації було вилучено і безпосередньо в одного із працівників компанії.

І виникає закономірне питання – якщо фірми “Доненергоекспорт”, “Універсал Інвест-Строй”, “Тріалтрейд” виїхали ще до осені 2017-ого року; якщо організації Кропачова не мають нічого спільного до тендерних розкрадань, звідки ця інформація та для чого?

Цікавого знайшли достатньо.

Блокнот з написом “Доненергоекспорт” та інформацією про “ремонт” та контактні дані керівника “Тріалтрейд”.

Блокнот з написом “Універсал Інвест-Строй” та інформацією “програма на 2018 г. где мы работаем”, “Документы по Универсал Инвест Строй”. Також “Коломиец”, “Визаррем”.

До слова, Володимир Коломієць – це директор “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”. Він керує цим держпідприємством із 2009-ого року.

А “Віззаремпром” – це компанія переможець, яка почала вигравати великі вугільні тендери – після обшуків НАБУ.

А ще правоохоронці знайшли багато інформації про керівництво трьох згаданих держпідприємств, листи та інформаційні таблиці, оперативні дані по місяцях, витрати на заробітну плату.

Детективи НАБУ в процесі розслідування також встановили, що директор “Доненергоекспорту” — Валентин Горностаєв – фактично управляє “Універсал Інвест-Строй” та “Тріалтрейд”.

Між іншим, у минулому він був власником ТД “Промислові інвестиції”. До війни, ця компанія виграла тендерів на понад 270 млн. Лише в одного держпідприємства. “Торезантрациту”. Заступником директора якого на той час був Кропачов.

До слова, у керівника (на час досліджуваних тендрів) “Тріалтрейду” також проводилиобшук. І от знайшли цікавий документ. Аркуш договору між «Дзержинськвугілля» (нині “Торецьквугілля”) та «Доненергоекспорт». Якщо із останнім, “Тріалтрейд” не пов’язаний, і в них не було узгоджених дій на тендерах, то що у директора “Тріалтрейду” робить договір “Доненергоекспорту”?

І вишенька на торті – в НАБУ наполягають – “публічні закупівлі оголошувались тендерними комітетами ДП «Селидіввугілля», ДП «Мирноградвугілля», ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» лише після їх попереднього погодження службовими особами ТОВ «Доненергоекспорт» чи його фактичними володільцями, а також визначення ними очікуваної вартості”.

Обшуки провели, Кропачов дав пару інтерв’ю, відбулося кілька судових засідань.

І далі триває слідство. Більше 2.5 років.

На вугільних тендерах почали перемагати нові “кураторські” компанії.

Хоча влада і помінялася.

Новий секретар РНБО Олександр Данилюк визнає гігантські втрати бюджету через “інститут смотрящих” в енергетичній галузі:

— Багато підприємств, які є в державній власності, де-факто вже приватизовані та керуються як приватні, втрачаються мільярди, — аргументував Данилюк на нещодавньому брифінгу необхідність активно діяти правоохоронцям.

Мабуть, секретар РНБО нової влади не надто володіє ситуацією. Бо як мінімум із 2015-ого численні правоохоронні структури багатьох областей займаються як керівництвом вугільних держпідприємств, так і компаніями, що беруть участь у схемах. І ось навіть в офіси до Кропачова приходили.

Тільки далі розслідувань – справа не доходить. Бо, потрібно вольове державницьке рішення. Владне.

Розруха

Що відбувається у вугільній галузі України в останні роки? Що це за мільярди? Як крадуть на тендерах? Та на чому ще вимиваються гроші?

9 із 11 вугільних держпідприємств є збитковими. Що це означає? Витрати перевищують доходи. Шахти працюють в “мінус”. Тобто, собівартість вугілля вища від його ринкової ціни.

Приклад ‘Селидіввугілля”. Дані Управління Східного офісу Держауадитслужби у Донецькій області

Чому так відбувається – чому на приватних по-іншому?

Експерти дослідили – більше 66% основного устаткування держшахт – вичерпало свій термін експлуатації.

Із 36 шахт, в останні 25 років, лише на кількох проводилася більш менш ґрунтовна реконструкція потужностей.

Відповідно, відсутність ремонтів та обладнання відзначається на продуктивності видобутку вугілля і його собівартості.

У ціну собівартості також закладається і закупівлі товарів та послуг. І якщо на держпідприємствах, тут, систематично крадуть та купують продукцію за завищеними цінами – це піднімає собівартість.

На неї впливають й інші корупційні схеми.

В результаті – собівартість вугілля 9-и держпідприємств вища від його ринкової ціни.

Відповідно – не сплата податків, нестача коштів навіть на зарплати. Тому, шахтарі систематично голодують та виходять на пікетування.

Чому так виходить? Адже із бюджету вливають гігантські допомоги та дотації.

За даними прем’єр-міністра В.Гройсмана, на держпідприємства щороку виділяють 3 млрд.

На мій запит, у Міненерговугілля повідомили, що загалом, від початку 2014-ого було виділено понад 19.629  млрд.

Зокрема, на  «Селидіввугілля» — 3.07 млрд, «Мирноградвугілля» — 2.09 млрд. та «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» -848.7 млн, надано в зазначений період із бюджету. Саме тим підприємствам, які найбільше фігурують у численних кримінальних провадженнях.

Зауважте, це кошти українців – платників податків.

Шахта “Селидіввугілля”. Із акту Управління Східного офісу Держауадитслужби у Донецькій області

Якщо проаналізувати Prozorro – для державних шахт систематично купується обладнання, устаткування, проводяться ремонти. Тільки от  через корупцію та “смотрящих” все це зводиться нанівець.

Вкрасти на тендері. Як це роблять

У чому полягають вчинені дії зазначених державних підприємств та компаній “Доненергоекспорт”, “Універсал Інвест-Строй”, “Тріалтрейд”?

НАБУ, а ще поліція та податківці різних областей досліджують заволодіння державними коштами. Яким чином?

Вугільні підприємства, ймовірно, купували у зазначених компаній товари за завищеними цінами.

Тут вам і труби вентиляційні, й інертний пил, компресори, устаткування до світильників, металопродукція, установки пожежогасіння та інше обладнання, устаткування і запчастини.

Переплати були різні.

“Мирноградвугілля” — із легкістю купувало підшипники – втричі вище ринкової.

Іноді — у “Селидіввугілля”, доходило до завищення вартості в 5 разів !

Завищували ціни і на тендерах “ВК” “Краснолиманська”.

Бренд держпідприємства

До слова, закупівлі «Селидіввугілля», «Мирноградвугілля» та «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» досліджують не тільки в НАБУ, а й в підрозділах ДФС Донеччини. Тут фігурує трішки менша сума – 20 млн грн.. Розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах.

Гроші за “повітря”

Однак, переплати переплатами. Є інша деталь. Детективи встановили – “Доненергоекспорт” та “Тріалтрейд” всього за шість місяців визнані переможцями на торгах, загальна сума лотів яких становить більше 496 млн.

Натомість, за цей же ж час, компанії поставили продукції на “Мирноградвугілля” та “Селидіввугілля” всього на майже 55 млн.

Отже – після закупівлі устаткування та обладнання за завищеними цінами є другий фактор який впливає на високу собівартість та збитковість вугільної галузі – оплата величезних сум за “повітря”.

Бо на вугільному держпідприємстві можуть обрати переможцем тендеру фіктивну компанію. І це на проведення вкрай важливих – капітальних ремонтів обладнання. Як це було із  “Первомайськвугілля” та “Селидіввугілля”. 18.5 млн віддали “НПП “Техпром”, яка перевела грошики на рахунки фіктивних фірм. Відповідно, ремонти фактично проведені не були.

**Матеріал підготовано на підставі документів, ухвал, постанов, рішень із Єдиного державного реєстру судових рішень України. Вироків у справах поки не має **

Тому систематичні розповіді вугільних чиновників та управлінців – про відсутність грошей на ремонти та обладнання – таке собі окозамилювання. Красти менше треба. Бо пишуть податківці – “Техпром” діяв за попередньою змовою із керівництвом згаданих держпідприємств.

Схеми із непридатним обладнанням та посередниками

А от закупівлі “Лисичанськвугілля” – ілюструють наступну схему – поставки неякісного обладнання. Зношеного. Однак, за цінами, вищими навіть аніж коштує нове.

Шахта “Лисичанськвугілля”. Фото – держпідприємства

Наступна схема — вугілля із держпідприємств продають через ланцюжок “прокладок” – компаній-посередників. От, Держаудитслужба встановила, що “Селидіввугілля” продає продукцію державним підприємствам “Вугілля України” та “Держвуглепостач”.

А ще – приватним юридичним особам (посередникам). Компаніям, підприємцям.

Аудитори, у своєму звіті, співставили ціни за три роки. На одну і ту ж марку вугілля, з аналогічними показниками.

І оце, — збиткове та потребуюче мільярдних бюджетних вливань держпідприємство, — може собі дозволити продавати вугілля приватним компаніям за значно нижчими цінами —  від фактичних та тих, які склалися на Оптовому ринку.

Перевірку Держаудитслужби підтверджують і правоохоронці, які розслідуютькримінальне провадження, де продаж вугілля прогнали взагалі через три прокладки-посередника.

З іншого боку – а чи є вихід у директорів держпідприємств? Чи можуть вони відмовитися продавати вугілля посередникам?

Можуть. Як це зробив Сергій Сівцов, керівник ДП “Шахта ім. Сургуя”.

Шахта ім. Сургуя. Фото – держпідприємства

Наприкінці червня цього року, той директор уклав прямий договір на постачання вугілля із споживачем. Хоча раніше це робилося через посередника “Шахтарськтранс”.

Так ось, за кілька годин після укладення цього прямого договору, Міністр І.Насалик звільнив директора.

За даними ЗМІ, засновник “Шахтарськтрансу” прописаний в м. Торез – в одному будинку з Віталієм Кропачовим.

До слова, заступник міністра Міненерговугілля – Анатолій Корзун – також із Тореза. А сам  Кропачов не приховує багаторічної дружби з високопосадовцем.

Змішати, підписати, продати

Крадуть буквально на усьому. Численні судові рішення ілюструють чергову корупційну схему. Якщо перенести її з юридичних та професійних термінів – на просто мову – то полягає вона у звичайному розведенні.

Видобуте вугілля містить певний склад золи. Чим він більший – тим нижчі якісні показники. І тим гірше вугілля горить.

Що роблять? Беруть якісне вугілля. В документах – завищують показники золи. Відповідно, частину вугілля крадуть та продають “наліво”. А замість нього, до основної маси, досипають золу. І продають – по підроблених документах.

Звісно, якщо б це була приватна шахта – так робити невигідно. Адже ціна розбавленого вугілля значно нижча.

Однак, на держпідприємствах все по-іншому. Бо гроші за продане розбавлене вугілля йдуть на рахунки. Державні. А от за вкрадене – в кишені організаторам схеми.

Відсіяти конкурентів

Та здавалося – якщо на тендери виходять компанії, підконтрольні “смотрящому”, конкурують-розігрують між собою закупівлі, якщо вони є звичайними прокладками – посередниками, та продають товари і обладнання за завищеними цінами – чому на закупівлі вугільних держпідприємств не приходять безпосередні виробники? Із ринковими цінами.

Приходять. Але є низка схем, за якими безпосередніх виробників та компанії, що пропонують низькі ціни – викидають із тендерів.

Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, 07.03.19 року, за результатами державного фінансового аудиту діяльності ДП “Селидіввугілля” склало аудиторський звіт. У ньому розписано кілька випадків – як це виглядає на практиці.

Перевіряючі пишуть, що учасникам торгів не дають можливості не те що подати тендерну пропозицію, а навіть її скласти.

Наприклад, закупівлі, де хотіла взяти участь компанія “Топаз Україна”. В оприлюдненій на порталі Prozorro тендерній документації, “Селидіввугілля” не дало конкретної інформації про предмет закупівлі – розміри, креслення. На усі звернення компанія конкретних відповідей не отримала. Лише формальні відписки. У підсумку фірма участі в торгах взяти не змогла – переміг “Доненергоекспорт”.

Скарги виробників та рішення АМКУ ілюструють інші схеми, як викидають із тендерів “чужі” компанії.

До прикладу, Запорізький завод із виробництва кабелю Тзов “Крок Г. Т.” Їхні тендерні пропозиції “шахтарі” систематично відхиляють.

В одному випадку – бо документи про підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів   підписані не особами, які передбачені  нормативним актом. І це стосовно заводу, який на ринку із 1992 року! Між іншим, у цьому ж тендері брав участь “Доненергоекспорт”, із пропозицією вищою на 5 млн. Висока ціна зрозуміла, бо вони також подали документи – що кабелі купуватимуть у іншого заводу. Посередники, одним словом.

Так, пропозицію “Крок Г. Т.” — дешевшу на 5 млн — було відхилено за формальними причинами.

Іншого разу тендерну пропозицію заводу “Крок Г. Т.” відхилили, бо була відсутня довідка про те, що учасник погоджується з проектом договору. Хоча, виробники пояснювали комісії АМКУ – вони подали уже готовий, підписаний та проштампований договір.

У цьому тендері, до речі, змагалися  «Візарремпром» та «Доненергоекспорт”.

За формальними ознаками викинули і виробника – “Агросистема Черкаси”. Бо сертифікат на труби в них був протермінований. Хоча компанія доводила, що ці труби давним-давно виготовлені, у той час, коли сертифікат був дійсним. А теперішній закінчився, вони виробляють новий, і буде він за кілька днів.

Фото Вугледарської міськради

Екстравагантно викидало конкурентів “Доненергоекспорту” і “Шахтоуправління Південнодонбаське № 1”. Податкова міліція встановила, що всупереч законодавству, держпідприємство прописувало у тендерній документації конкретну торгівельну марку, фірму, виробника продукції.

Цікаво, що із 2018-ого року вугільні тендери почала брати компанія “Сані Україна”. Половина у її власності належить “Укрдонінвесту” Кропачових. Кінцевими бенефіціарами інших 50% є китайські громадяни. “Сані Україна”, власне, і продає обладнання для шахт китайського виробництва. У 2018-ому вони виграли лотів на 140 млн – виключно у “Мирноградвугілля”.

Одна із шахт. Фото – “Мирноградвугілля”

До слова, із тендерами “Сані Україна” цікаві ситуації. Ось “Шахта ім. Сургуя” двічі цього року викидала їх конкурентів — компанію, що пропонувала чеський очисний комбайн. У першому випадку – бо на сайті були вказані параметри іншої моделі.

Коли ж конкуренти для “Сані України” довели неправомірність такого рішення через АМКУ, і зобов’язалися виготовити комбайн згідно документації —  їхню пропозицію відхилили вдруге.

Станом на сьогодні, “Сані Україна” перемогла на тендерах на загальну суму майже 1 млрд.

… Є ще один прийом, як підписують договори із потрібними фірмами. В Україні держструктури повинні проводити тендер виключно при закупівлі товарів, ціною понад 200 тис.

На вугільних підприємствах це обходять філігранно – розбивають одну закупівлю на відповідну кількість частину – у межах до 200 тисяч. Це незаконно. Але робиться систематично.

Держаудитслужба підтвердила. Зокрема, встановила таке на “Селидіввугілля”. Тут таких допорогових закупівель провели понад 410.  Більшість виграло “Доненергоекспорт”.

Збагачуються на найважливішому

За даними Міненерговугілля, поданими в Інформаційно-аналітичному матеріалі щодо стану охорони праці та промислової безпеки  на підприємствах вугільної промисловості, підготованому цим Міністерством,  у 16-17 роках на держшахтах зафіксовано 481 випадок травматизму.

Щороку  кількість смертельних випадків зростає.

Звісно, цьому є багато чинників. І застаріле обладнання та устаткування і відсутність капітальних ремонтів.

І , як описано вище, на усьому банально крадуть.

Але корупція процвітає і в закупівлях саморятівників. Це — засіб індивідуального захисту органів дихання. Призначений для забезпечення виходу з шахти в разі аварії, пожежі, інших надзвичайних ситуаціях, коли є нестача кисню та забруднення повітря.

На діаграмі видно – на середину 2017-го року ними було забезпечено трішки більше половини шахтарів.

Але, і тут можна красти, випливає із судових рішень.

Саморятівники купують неякісні, за завищеними цінами, коло учасників тендеру штучно обмежують за формальними підставами, відповідно перераховуючи гроші заздалегідь відомим учасникам.

У цьому кримінальному провадженні Генпрокуратури фігурують як постійні клієнти правоохоронців — “Мирноградвугілля”, “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”, “Селидіввугілля”, “Лисичанськвугілля”, “ВК “Краснолиманська”, — так і “Львіввугілля” та “Волиньвугілля”.

І це не єдині випадки —  купують і не сертифіковане гірничо-шахтне обладнання.

… Тим часом, уже в 2018 –му на вугільних тендерах почали перемагати дві нові компанії: “Візарремпром” та  “Техенергомаш-РВ”.

“Наші гроші” уже довели їх причетність до “кропачовських”.

За даними YouControl, у 2017 – 18 роках, перша компанія отримала підрядів від вугільних підприємств на 240 млн.

Друга – у 2018-ому – майже на 142 млн.

…  Компанії, які продавали вугільним держпідприємствам обладнання за завищеними цінами – “Тріалтрейд” та “Доненергоекспорт”, а також їх спаринг-партнер “Універсал інвест-строй” не надали відповіді на запити. Як і “Техенергомаш-РВ”.

Не відповів по суті на поставлені запитання і сам В.Кропачов – з мотивів “інформація не належить до публічної”.

Генпрокуратура, Нацполіція та НАБУ жодних деталей та пояснень стосовно розслідувань не надали.

На держпідприємстві із найбільшими вливаннями із бюджету та найвищими збитками, заборгованостями – “Селидіввугіллі” – пояснили, що стосовно злочинних тендерів вони не є розпорядниками інформації.

Фінанси співають романси

В Україні є дві основні структури, які можуть досліджувати та аналізувати законність проведення тендерів, навіть на стадіях проведення закупівель. Це Антимонопольний комітет України та Держаудитслужба.

Держаудитслужбі – не один рік відомо про “ситуацію” у вугільній галузі. Активісти та громадські організації ще із 2016-ого звертаються в цю структуру із скаргами на “Селидіввугілля”.

Адже серед усіх вугільних держпідприємств – тендери із зловживаннями на найбільші суми та відповідно – найвищі збитки – саме в “Селидіввугілля”.

Держаудитслужба їхала на підприємство довго. Навіть обшуки НАБУ, численні кримінальні та судові провадження не пришвидшили поїздку.

А коли зібралися – саме тоді шахтарі почали пікетувати адмінбудівлю “Селидіввугілля”. Керівництво повідомило: не можемо гарантувати безпеку, не їдьте.

Врешті, звіт таки було складено в березні цього року.

Держаудитслужба проаналізувала тендери “Селидіввугілля” за 2016 – 2018 роки.

Зауважте – це лише одне із 11 вугільних держпідприємств.

Окрім того, Держаудитслужба проводила “вибіркову перевірку”. Тобто, не усі закупівлі.

Аудитори встановили – завищення цін на понад 154 млн!

Найбільше тендерів взяли “Доненергоекспорт” та “Візарремпром” (якщо відкинути монополістів —  постачальників електроенергії).

От, “Доненергоекспорту” на одному лише договорі за металокріплення, переплатили більше 10 млн. А у парі ще із однією компанією – їм перерахували понад ринкову ціну 87 млн  — за металопрофілі.

Поряд з тим, видобуток вугілля систематично зменшується. І збитки – збитки.

А з бюджету за ці три роки – майже 1.63 млрд пішло на “Селидіввугілля”.

Та ситуацію це не рятує – чисті збитки зростають з року в рік. В 2018 – сягнули 404 млн.

“Селидіввугілля” має гігантські заборгованості. Більш ніж на 4 млрд.

У цей період, окрім 8 місяців, керував держпідприємством Пахомов. Останній договір із ним минулого року уклало Міністерство. Його кандидатуру затвердила конкурсна комісія. Членів якої призначає… Міненерговугілля. Задовільняє Міністерство і В. Коломієць, який більше 10 років керує на “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”.

фото із сайту Донецького національного технічного університету

А тут до кінця 2018-ого сума заборгованостей сягнула 1, 293 млрд.

Згідно його фінансової звітності – збиткове.

Аналогічна ситуація і на “Мирноградвугілля” та “Лисичанськвугілля”, діяльність якого в минулі роки досліджувала Держаудитслужба. Видобуток вугілля зменшується, собівартість зростає, зношуються основні засоби та зростають заборгованості.

“Мирноградвугілля”. У 2016-му збільшило чистий збиток на 84% — на 259.9 млн.

За перше півріччя 2017-го – чистий збиток – на 476% ! А це на понад 461 млн.

Систематично зростає сума заборгованостей. На кінець 2017-го вона перетнула позначку в понад 2.404 млн.

“Лисичанськвугілля” не відстає. У 15-ому – збиток складав майже 1.516 млрд. а до середини 17-ого – збільшився на майже 230 млн. А заборгованість – за один рік – зросла на 1.091 млрд !

Варто відзначити, що зазначені – так звані “чисті збитки” – це вже після врахування державних дотацій та допомог. А реальні – непокриті збитки – вищі на ті мільярди, що виділяються із бюджету.

Згідно річних фінансових звітів перелічених держпідприємств – від того часу —  ситуація стабільно погіршується.

Грошей в бюджеті багато

Попри систематичну збитковість та нарощування боргів вугільних держпідприємств, рік тому Кабмін вирішив “поручитися” за їхні кредити.

Підприємствам «Львіввугілля», «Первомайськвугілля», «Селидіввугілля», «Торецьквугілля» і «Шахта ім. Сургая» було надано державні гарантії за кредитами загальним обсягом 1,055 млрд грн.

С. Пахомов, директор “Селидіввугілля”

Тобто, вугільні підприємства взяли у банків кредити, а КМУ гарантував, що гроші буде повернуто. У іншому випадку – їх візьмуть із держбюджету та віддадуть банкам.

Як я описував, у вугільних держпідприємств – мільярдні борги, тому віддавати не має із чого.

“Сліпа” Європа

У Мінфіні були проти таких державних гарантій. Як мені пояснили у цьому Міністерстві така держдопомога повинна відповідати всім вимогам Угоди про асоціацію та пов’язаним з нею нормативним документам ЄС.

У Мінфіні наголошують: в Україні багато років тотально порушують норми як українського, так і європейського законодавства.

До прикладу, згідно Рішення Ради ЄС від 10.12.2010 № 787:

  1. Збиткові та безперспективні вугільні шахти не мають права на отримання операційної та інвестиційної державної допомоги;
  2. державна допомога на відновлення платоспроможності та реструктуризації в секторі вугледобування є забороненою.

В останні роки мільярди із бюджету виділяються на збиткові вугільні держпідприємства, які мають значні кредиторські заборгованості та заборгованості із виплати зарплат.

Відповідно, надання державних гарантій по кредитах суперечить зобов’язанням країни (взятим при підписанні Угоди про асоціацію) із виконання зазначених європейських норм.

Європейський Союз – у “Повідомленні про гарантії” (Повідомленні Комісії про застосування Статті 87 та 88 Договору ЄК про державну допомогу у вигляді гарантій, OJ C 155, від 20.06.2008) розробив детальні рекомендації по індикаторах, за якими, щоб спростувати можливість отримання державної допомоги, зазвичай достатньо наступних факторів:

  1. позичальник знаходиться в скрутному фінансовому стані;
  2. гарантії пов’язані із кількома операціями;
  3. Позичальник не може сплатити кошти за гарантію у розмірі ринкової ціни.

Усі ці три пункти були наявні в більшості шахт, яким надавалася держгарантія. Але європейське законодавство було вкотре порушено.

Варто відзначити, що Політика ЄС із заохочення відновних джерел енергії та збалансованої і безпечної екологічно чистої економіки не виправдовує необмеженої в часі підтримки неконкурентоспроможних вугільних шахт (п.3 Преамбули Рішення ЄС).

Енергоефективність є однією із ключових програм у Порядку денному асоціації Україна та ЄС.

У 2014 – 2016 роках  — 3 мільярди євро кредитів від Європейського інвестиційного банку виділено, зокрема і на реформи в енергетиці.

Європейський Союз фінансує численні програми – як-от проект “Збільшення впливу громадянського суспільства у моніторингу та політичному діалозі щодо реформ в енергетиці та суміжних секторах відповідно до імплементації Угоди про асоціацію”.

А у державній вугільній сфері крадуть.

… Ще до призначення на посаду представником президента у КМУ, Андрій Герус, голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг пояснював мені, що перед тим, як виділяти державну допомогу вугільним підприємствам, потрібно спочатку зупинити розкрадання. А на такі дано добро зверху (йшлося про попереднє керівництво країни). Для цього є “смотрящі”.

Зеленський на виборах, завішував міста сітілайтами –  “весна прийде – саджати будемо”. Почекаємо, подивимося, як будуть розвиватися події.

Екс-президент Порошенко – той, що бізнес-партнер І.Кононенка, креатурою якого називають В. Кропачова – також обіцяв корупцію побороти.

** При підготовці матеріалу, окрім аналітичної системи YouControl, в окремих випадках була використана інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також дані із порталу публічних закупівель prozorro.gov.ua

Тарас Зозулінський

Цей матеріал було підтримано проектом «OPEN Media Hub», за фінансування Європейського Союзу.

Добавить комментарий