Тріумф судді Алєєвої. Суд визнав: поняття «доброчесність» в Україні відсутнє

Новости

Суд заступився за одіозного служителя Феміди і постановив: поняття «доброчесність» відсутнє у законодавстві, а Рада доброчесності… заважає оцінювати суддів

До розрекламованого процесу очищення судової влади, який мав покласти край корумпованості та продажності служителів Феміди, була активно долучена громадськість. Велика кількість правників, адвокатів і громадських діячів з метою викорінення корупції з системи правосуддя згуртувалися під дахом Громадської ради доброчесності (ГРД).

Цей орган діє на підставі статті 87 Закону «Про судоустрій і статус суддів», він покликаний сприяти Вищій кваліфікаційній комісії суддів у встановленні відповідності кандидатів на посаду суддів критеріям професійної етики та доброчесності. Тривалий конкурсний відбір завершився підбиттям результатів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка і обрала 120 суддів-переможців. З них 114 президент Петро Порошенко призначив суддями Верховного суду.

Водночас Громадська рада доброчесності закликала гаранта Конституції не затверджувати окремих кандидатів, наголошуючи, що 25 з них не відповідають критеріям професійної етики.

Як з’ясував «Главком», служителі Феміди, які не знайшли підтримки у громадського сектора, відкрили свій фронт боротьби за місце під сонцем. І, схоже, вони заручилися підтримкою інших колег у мантіях. Так, суддя Вищого господарського суду України Інна Алєєва, яка провалила конкурс до Верховного суду, домоглася скасування негативного рішення Громадської ради доброчесності стосовно своєї кандидатури. Окружний адміністративний суд Києва частково задовольнив позов одіозної судді. Відповідне рішення суду датовано 12 вересням.

За матеріалами справи 5 грудня 2016 року суддю Алєєву було допущено до конкурсу на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Вона склала письмове тестування і практичне завдання, набравши 146,75 балів.

Але 14 квітня 2017 року Громадська рада доброчесності затвердила висновок про невідповідність кандидата Алєєвої посаді судді Верховного Суду критеріям доброчесності та професійної етики. Їй закидалося недотримання принципів незалежності судочинства (ГРД зазначила, що Алєєва віднесена слідством до групи суддів Вищого господарського суду України, на яких здійснювався розподіл справ з порушенням порядку); винесення неправомірних (неправосудних) рішень (ряд ГО і підприємств поскаржилися на Інну Алєєву, яка була суддею-доповідачем під час розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ПАТ «Універмаг «Україна» (Київ) та Компанії Квінн Холдінгс Свіден АБ. Це судове рішення пов’язане з корпоративним конфліктом навколо універмагу, який у деяких ЗМІ пов’язується з ім’ям колишнього президента Віктора Януковича. За результатами розгляду касаційної скарги була винесена постанова, якою у задоволенні скарги відмовлено, а постанову суду апеляційної інстанції – залишено без змін).

Крім цього, ГРД знайшла певні невідповідності у деклараціях судді. Так, у деклараціях суддя Алєєва не вказала вартість автомобіля Porshe Cayenne 2013 року випуску і Ford Transit 2012 року випуску, які належать її чоловіку.

Також у членів Громадської ради доброчесності були питання до загального доходу судді. Зазначалося, що протягом 2013-2014 років вона погасила позику на суму 2,88 млн грн, при цьому власні доходи (заробітна плата та інші грошові доходи, отримані на безповоротній основі) сім’ї Алєєвої за вказані роки сукупно становили 566,7 тис. грн.

Ще ГРД зацікавило набуття у власність квартири у житловому комплексі бізнес-класу, що в Печерському районі Києва (бульвар Дружби народів) вартістю 1,91 млн грн. Цю нерухомість у 2014 році Алєєва отримала на підставі договору дарування від свого чоловіка.

Ці факти лягли в основу негативного висновку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яким суддю Алєєву було відсіяно з конкурсу.

Суддя Окружного адміністративного суду Києва Павло Григорович вивчив доводи позивача і дійшов кількох цікавих висновків.

По-перше, Громадська рада доброчесності фактично виконала функції органів Державної фіскальної служби України та Національного агентства з питань запобігання корупції, з огляду на надання оцінки декларацій судді Алєєвої. Такі дії та рішення відповідача, на думку окружного адмінсуду, не узгоджуються із положенням частини 2 статті 2 Регламенту ГРД та порушують компетенцію інших суб’єктів владних повноважень. Тим паче, як зазначається у судовому рішенні, декларації позивача раніше перевіряли компетентні органи і не виявили порушень на предмет достовірності поданих відомостей.

Більше того, суд підтвердив, що позивач та члени її сім’ї не надавали згоди ГРД на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації стосовно неї (поклик робився на ст. 32 Конституції та ст. 8 Конвенції про захист прав людини).

По-друге, з боку ГРД порушена презумпція невинуватості до судді Алєєвої у контексті фігурування її прізвища в автоматизованому розподілі справ Вищого госпсуду протягом 2011-2014 років, яке, за попередніми даними слідства, проводилося з порушеннями.

«ГРД, яка не є судовою інстанцією щодо кримінальних справ та не може встановлювати будь-які факти щодо винуватості осіб у вчиненні кримінального правопорушення, порушила приписи статті 124 Конституції України, якою передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається», – вважає суддя Григорович.

По-третє, суд звернув увагу, що визначення поняття «доброчесність» відсутнє у національному законодавстві України. І додав: відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності оцінюється різними показниками, у тому числі на підставі декларації про доходи, сумлінності під час здійснення професійної діяльності та інше.

«Вища кваліфікаційна комісія суддів діє саме в системі правосуддя та є державним органом суддівського врядування… Оскільки ГРД не входить до системи правосуддя, слід констатувати, що з’явилась додаткова ланка, діяльність якої впливає на реалізацію конституційних повноважень ВККС щодо забезпечення оцінювання та добору суддів, що є порушенням статті 131 Конституції України», – сказано у рішенні окружного адмінсуду Києва.

Таким чином суд визнав протиправним та скасувати висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Інни Алєєвої критеріям доброчесності та професійної етики, який затверджено Громадською радою доброчесності 14 квітня 2017 року. Також визнано протиправним та підлягає скасуванню рішення Громадської ради доброчесності, оформлене у вигляді протоколу засідання Громадської ради доброчесності № 8  від 14.04.2017 року.

glavcom.ua

Добавить комментарий