«Нафтогаз» вивів півмільярда в софт-тінь

Новости

«Нафтогаз» створив дочірню фірму задля розподілу 440 мільйонів гривень на німецький софт SAP в обхід тендерного закону. Додано пояснення “Нафтогазу”.

Після кількох красивих років утримання від папєрєдніцкого схематозу «Нафтогаз» таки втомився від принципів прозорості, що заважають вручну обирати переможців тендерів. Аби обійти вимоги закупівельного законодавства, «Нафтогаз» створив ТОВку, залив у її статутний капітал 440 мільйонів гривень, а фірма відразу запустила «допорогову» закупівлю на 24 мільйони з заточками під конкретного майбутнього переможця.

Після вивертів «Нафтогазу» оскаржити закупівлю звичайним шляхом в колегії Антимонопольного комітету стало неможливо. І в результаті «одна з найпрозоріших» державних компаній стала автором нової схеми, від якої не рятують «Прозорро» і закон (ось перелік інших махінацій).

Поневіряння «Нафтогазу» з законом і АМКУ

У 2016 році «Нафтогаз» вирішив поглибити автоматизацію своїх бізнес-процесів на основі програмного забезпечення німецької компанії «SAP», яке почали використовувати в держкомпанії ще за часів Януковича.

В перший тендер очікуваною вартістю 18,00 млн грн. відразу вставили вимогу до учасників, щоб вони надали копію листа від німецького виробника або його ексклюзивного представника в Україні, що підтверджує статус учасника як офіційного партнера «SAP». Також в учасника мала бути копія діючої партнерської угоди щодо співпраці з виробником чи з представником. Однак по ходу закупівлі комп’ютерники «Нафтогазу» відмінили тендер ще до прийому пропозицій, бо по ходу вирішили збільшити та змінити саме замовлення.

У лютому 2017 року оголосили нові відкриті торги на суму,  збільшену до 24,00 млн грн. І тут первісно необкатана заточка показала себе у всій красі – двох з трьох учасників тендеру відхилили з торгів, бо Нафтогаз звернувся до отого самого ексклюзивного представника німців ТОВ «САП Україна», а той повідомив про недійсність поданих учасниками партнерських угод. Оскільки третього учасника теж не допустили через його власну помилку у завантаженні документів в «Прозорро», то всю процедуру знесли через відхилення всіх пропозицій.

У квітні 2017 року «Нафтогаз» знову оголосив відкриті торги на ті самі 24,00 млн грн. Цього разу заточка виглядала як вимога листа від «SAP» чи «САП Україна» на адресу «Нафтогазу», що дозволяє доступ учасника до програмного забезпечення SAP з метою його впровадження.

Почалися скарги в АМКУ. В Антимонопольному комітеті погодились з доводами фірми «Конім», що видача чи невидача однією українською ТОВ іншій українській ТОВ такого листа – ніяк не заважає «Нафтогазу» отримати німецький софт (на скріншоті – частина рішення АМКУ). А по суті така вимога є дискримінаційною. Оскільки вона робить одних приватних бізнесменів заручниками інших приватних бізнесменів, які опираючись на якесь своє внутрішнє бачення світу, можуть одним дати, іншим не дати того листа, а тим самим і вплинути на долю державної закупівлі, відсікши учасників ще на стадії збору документів.

З подібною ситуацією АМКУ цього року стикався у держзакупівлях ліків. У деяких замовників раптово стало популярним вимагати від учасників авторизаційні листи від українських дилерів міжнародних виробників на кожну партію пігулок. Тобто фактично з великих дистриб’юторів робили регуляторів ринку. А тому логічно, що АМКУ почав жорстко зносити ці заточки. Так само як зробив це і з тендером «Нафтогазу» по скарзі «Коніму» – наказав прибрати дискримінаційну вимогу.

І тоді «Нафтогаз» остаточно скинув маску – замість задоволення проконкурентного рішення АМКУ він просто відмінив торги через… «відсутність подальшої потреби в закупівлі». А після цього у найгірших традиціях цинічних замовників оголосив нові торги на ті ж самі 24,00 млн грн., бо потреба насправді нікуди не поділась.

Цього разу «Конім» теж подав заявку, але «Нафтогаз» зніс торги, не чіпаючи фірму – просто відхилив її єдиного конкурента через претензії до банківської гарантії та наявність податкового боргу, а з цим і зніс торги. Однак ця спроба «Коніму» була дуже важливою. Оскільки фірмі вдалось засвітити у «Прозорро» вартість своєї пропозиції – 19,95 млн грн. Тобто у випадку проведення торгів «Нафтогаз» отримав би економію у розмірі 4 млн грн. або 17%.

Але «Нафтогаз» не став гнатися за економією. Чотири невдалі спроби закупити софт SAP навпаки зробили його ще верткішим.

 

Створення «прокладки» на 440 мільйонів

У червні 2018 року «Нафтогаз України» створив дочірню фірму – ТОВ «Нафтогаз цифрові технології» зі статутним капіталом 440,00 млн грн. Розпоряджатись цією купою грошей у ролі директора ТОВки призначили ІТ-директора «Нафтогазу» Анатолія Вовнюка, під орудою якого власне і тягнулась тендерна епопея 2017 року. Виділення коштів на статутний фонд (читай на видатки щодо діяльності ТОВки) відбулось за безпосередньої участі фінансового директора «Нафтогазу» Сергія Коновця.

Першим кроком ТОВ «Нафтогаз цифрові технології» стало оголошення тендеру на софт від «САП» на 23,67 млн грн.

Фішкою цієї закупівлі стало те, що це були вже не відкриті торги, які має проводити «Нафтогаз» як замовник у розумінні закону «Про публічні закупівлі». Дочірка «Нафтогазу» оголосила «допорогову закупівлю», скориставшись тим самим тлумаченням закупівельного законодавства, за яким від самого моменту створення «Прозорро» не підкоряється закону «Укргазвидобування» – інша дочірня компанія «Нафтогазу». Йдеться про те, що держкомпанії, у яких держава є безпосереднім акціонером, – мусять проводити нормальні законні тендери. А ось держкомпанії, у яких акціонером є держкомпанія, акціонером якої є держава, і які мають на меті лише отримання прибутку – нібито можуть забити на закон і проводити закупівлі на власний розсуд.

Як відомо, «Укргазвидобування» пішло гібридним шляхом. Компанія добровільно виконує частину вимог закону – проводить частину своїх закупівель через систему «Прозорро». Але при цьому всі питання щодо оскарження цих торгів «Укргазвидобування» вивело з-під дії закону – розглядає їх на власній «конфліктній комісії». Апелювати на її рішення можна лише у «конфліктну комісію» вищого рівня – «Нафтогазу». А жалітись на неї вже немає кому. Оскільки повторимо – ця структура жодним чином вже не підпадає під дію закупівельного законодавства, а підкоряється лише вказівкам керівництва і внутрішнім документам «Нафтогазу». До того ж і докладних рішень цієї комісії на відміну від рішень АМКУ знайти у вільному доступі теж неможливо – все оповито мантією службової інформації у мороці комерційної таємниці.

І саме цю траєкторію зашили в схему закупівель софту. ТОВ «Нафтогаз цифрові технології» знову зажадало копію авторизаційного листа від виробника або його ексклюзивного офіційного представництва в Україні, що підтверджує статус Учасника як офіційного партнера SAP VAR (Value Added Reseller), та копію дійсного Сертифікату SAP PCoE (Partner Centre of Expertise), в якому міститься строк дії, що не повинен бути меншим ніж термін надання послуг з підтримки SAP згідно до технічних вимог цієї закупівлі.

5 вересня 2018 року відбувся аукціон між ТОВ «САП Україна» і тими компаніями, яким ТОВ «САП Україна» надала необхідні документи. За результатами торгів перемогу в аукціоні з пропозицією 22,67 млн грн. вибороло ТОВ «САП Україна», з яким 20 вересня і підписали угоду. Неочікуваний результат, чи не так?

Без страху перед законом і людьми

Уся ця історія була банальним штрихом, який губиться серед десятками подібних, якби не два нюанси.

Перший. Закупівлі програмного забезпечення від SAP є постійним джерелом збудження прокурорів. У Реєстрі судових рішень ми знайшли три провадження – як від ГПУ, так і від НАБУ. Звісно, не всяке провадження свідчить про злочин. Але який сенс створювати собі зайві проблеми, наражаючись на додаткові допити і обшуки – замість того, аби провести банальний тендер згідно із чинним законодавством через Прозорро?

Зрозуміло, що нафтогазівські юристи максимально наблизили цю закупівлю до поля законності. Але подібні «законні історії» ми бачили і з попередньою владою. Наприклад. У 2013 році та ж «САП Україна» на тендері «Укртрансгазу» ціною 113 млн грн. виступило у  ролі такого собі болванчика в преферансі: повноважний представник не погребував виставити ціну на 9 млн грн. більшу від «прокладки» на закупівлі софту саме від «SAP», тобто на свій же товар. Теж усе було законно…

І саме тут криється другий нюанс. У постмайданний період «Нафтогаз» виглядав у  людській уяві як зразок відкритості і приклад для інших. Не втримались.

Юрій Ніколов,  «Наші гроші»

Після публікації «Нафтогаз Україна» надіслав «Нашим грошам» пояснення Анатолія Вовнюка, директора ТОВ «Нафтогаз Цифрові Технології»:

Навіщо Нафтогаз створив свою IT-доньку?

Стаття містить некоректні твердження, на які я хотів би звернути увагу. Наприклад, у матеріалі автор веде мову про історію однієї закупівлі. Але насправді йдеться про дві різні закупівлі – закупівлю ліцензій на використання SAP, а також послуги з впровадження цієї системи. Це як різниця між придбанням авто і послуг з ТО. Або якби ви купили шкаф і послуги з його зборки. Перше (ліцензії на SAP) ми купуємо у виробника, друге (послуги з впровадження) раніше планували замовити, тепер робитимемо своїми силами. Створення ТОВ «Нафтогаз Цифрові Технології» автором подано як самостійне рішення IT-директора Нафтогазу Анатолія Вовнюка та фінансового директора Сергія Коновця. Між тим, це було рішення правління компанії, яке було затверджене наглядовою радою.

Як керівник «Цифрових технологій», хочу пояснити, навіщо і для якої роботи компанію створили.

Отже, навіщо Нафтогаз створив ТОВ Нафтогаз Цифрові Технології?

Заради прибутку! Невитрачені гроші – зароблені гроші.

Всі великі промислові та фінансові групи, як в Україні, так і за кордоном, централізують такі напрямки як інформаційні технології, бухгалтерський облік, контакт-центри, кадрове діловодство і т.д. Англійською це називається «Shared service centre». Такий принцип організації роботи дозволяє стандартизувати бізнес-процеси, ефективно використовувати трудові ресурси та допомагає уникнути дублювання функцій.

У випадку з ІТ-сферою така організація дозволяє в тому числі покращити управління ліцензіями, досягти більш ефективного використання ІТ-персоналу (не потрібно тримати в кожній з компаній команду спеціалістів, створювати повністю окрему ІТ інфраструктуру і т.д.). До того ж, консолідація закупівель дозволяє отримати значно кращі умови. Робота всіх підрозділів за єдиними стандартами дозволяє знизити ризики та підвищити продуктивність праці. Найочевидніші приклади з сучасного ринку – провідні компанії нафтогазової галузі: StatOil (EquiNor), Shell, BP, ExxonMobil. Аналогічний підхід використовує ДТЕК. Ніхто не придумував велосипед – ми орієнтуємося на успішний досвід та найкращі світові практики.

Щодо статутного фонду ТОВ Нафтогаз Цифрові Технології розміром 440 млн грн, який у статті подається ледве не як сума, приречена на розкрадання. Це не так. Такий статутний фонд потрібен для досягнення цілей компанії і базується на плані, який ми захистили перед правлінням і наглядовою радою. Відповідно до внутрішніх правил групи, наповнення статутного фонду відбувається поступово та згідно з реальною потребою. Так, на сьогодні статутний фонд ТОВ Нафтогаз Цифрові Технології сформовано лише у розмірі 2 млн грн. Надалі кошти підприємству будуть надходити лише для вирішення конкретних завдань і під наглядом системи внутрішнього контролю групи.

Важливо пояснити, що гроші для наповнення статутного фонду НЦТ не виділяються окремо, а формуються з IT-бюджетів підприємств групи Нафтогаз, оскільки підуть на вирішення спільних завдань. Тобто ніяких додаткових видатків у зв’язку із створенням ТОВ Нафтогаз Цифрові Технології група не несе. Так само кадровий склад підприємства формується з працівників відповідних підрозділів компаній групи.

Щодо запровадження SAP у групі Нафтогаз.

Чому ми впроваджуємо SAP? Наразі 83 з 95 найбільших нафтогазових компаній світу використовують рішення SAP, як сучасну платформу управління підприємством, яка надає можливості прозорого ведення бізнесу, обліку операцій, підтримки бізнес-процесів. В Україні SAP теж надзвичайно поширений серед великих підприємств, рішення платформи використовують Енергоатом, НБУ, Фармак, ДТЕК, Укрсіббанк, Галнафтогаз, деякі обленерго та ін.

Щодо поточної закупівлі та її відмінності від попередніх конкурсів 2017 року.

Починаючи з 2011 року компанії групи Нафтогаз інвестували в рішення SAP значні кошти. На жаль, кілька попередніх спроб впровадити систему завершились невдало. У 2016 році була відкрита кримінальна справа щодо впровадження SAP, яке неналежним чином виконувалось підрядником.

В 2016 – 2017 роках Нафтогаз декілька разів намагався провести конкурс з вибору підрядника для впровадження програмного забезпечення SAP. Тобто ми кілька разів намагались замовити та отримати якісні консультаційні послуги/роботи щодо (наголошуємо)  впровадження програмного забезпечення SAP, яке відповідає нашим вимогам.

При цьому в умовах перших трьох закупівель Нафтогазу містилась вимога до учасників надати дозвіл від SAP (наприклад, партнерська угода). Це не була наша примха. Згідно з правилами SAP (п. 2.3.), Ліцензіат (в даному випадку Нафтогаз) може дозволити доступ постачальникам послуг до програмного забезпечення лише за наявності попереднього письмового дозволу SAP. Таким письмовим дозволом з боку SAP може бути підписаний з ним договір PartnerEdge або Сервісний Договір. Саме ці документи і забезпечують захист програмного забезпечення SAP від несанкціонованого доступу.

Тобто Нафтогаз не мав права закуповувати послуги/роботи у виконавців, що не мають ресурсів, досвіду, компетенцій для надання таких послуг з відповідною якістю та отриманням  очікуваного результату – повноцінно функціонуючої системи.

Нижче надаю хронологію спроб Нафтогазу закупити послуги з SAP протягом 2016-2017 років.

04.11.2016 Комплекс послуг з розробки та впровадження автоматизованої системи бухгалтерського та податкового обліку і консолідації фінансової звітності на базі продуктів SAP (очікувана вартість 18 млн грн). Торги відмінено до подачі пропозицій учасників у зв’язку з необхідністю доопрацювання технічного завдання та розширення функціоналу.

22.02.2017 Послуги з розробки та впровадження автоматизованої системи керування процесами бухгалтерського, податкового обліку, бюджетування та консолідації фінансової звітності на базі програмного забезпечення SAP (24 млн грн). Свої пропозиції надали три компанії, але торги не відбулися, оскільки жоден з учасників не відповідав кваліфікаційним вимогам. ТОВ Агелес – некоректна подача документів – більшість документів всупереч вимогам були внесені до конфіденційних. ТОВ Софт-рейтинг консалт, ТОВ АСАП Солюшн – подання недійсної партнерської угоди, що було виявлено в ході перевірки документів учасника та офіційно підтверджено SAP.

18.04.2017 Послуги з розробки та впровадження автоматизованої системи керування процесами бухгалтерського, податкового обліку, бюджетування та консолідації фінансової звітності на базі програмного забезпечення SAP (24 млн грн). До завершення терміну подачі документації один з учасників звернувся до АМКУ щодо наявності в тендерній документації дискримінаційних вимог, а саме необхідності подання авторизаційних листів від SAP. При допущенні до закупівлі учасника без авторизаційного листа, Нафтогаз порушував би п.2.3 загальних умов використання ПЗ SAP. Однак АМКУ задовольнив скаргу учасника. Конкурс було скасовано з метою доопрацювання тендерної документації та урахування рішення АМКУ і зменшення ризиків для Нафтогазу.

21.09.2017 Послуги з розробки та впровадження автоматизованої системи керування процесами бухгалтерського, податкового обліку, бюджетування та консолідації фінансової звітності на базі програмного забезпечення SAP* (24 млн грн). Нафтогаз врахував у тендерній документації вимоги АМКУ. Документи подали 2 учасника. ТОВ Агелес –  банківська гарантія була подана з помилками, виявлено наявність податкового боргу на дату подачі документів. ТОВ Конім – подано коректні документи, але за правилами публічних закупівель до аукціону допускається не менше 2-х учасників. Через що торги було скасовано.

Після згаданих неуспішних спроб ми вирішили впроваджувати ПЗ SAP своїми силами, чим і буде займатись ТОВ «Нафтогаз Цифрові Технології». Таким чином ми зможемо контролювати як процес впровадження, так і результати. До того ж чималі кошти за впровадження залишаться у групі. Додатково закупати послуги на впровадження SAP ми не плануємо.

При цьому “Нафтогаз Цифрові Технології” публікує інформацію про свої закупівлі на площадці Prozorro, щоб забезпечити прозорість того, що ми робимо і куди витрачаємо кошти.

Поточний тендер із закупівлі ліцензій SAP, як видно з назви, спрямований на придбання ліцензій на право використання ПЗ SAP зважаючи на потреби підприємств групи і не є тендером на придбання послуг з провадження. Ліцензії SAP можуть бути продані виробником або його уповноваженим партнером. Так само Microsoft продається партнерами  Microsoft, Ford – дилерами Ford і т.д. Старі ліцензії, які були придбані підприємствами групи раніше, будуть також передані НЦТ. Ми станемо централізованим надавачем ІТ- послуг усім підприємствам групи.

Наші Гроші

Добавить комментарий