Джек-пот для депутата Третьякова. Як одіозний політик будує лотерейну імперію в Україні

Новости

Міністерство фінансів оцінює лотерейний ринок України в $1 млрд

Влада спробувала оформити монополію компанії «УНЛ» на лотерейному ринку України. Але під тиском Антимонопольного комітету й інших учасників ринку Міністерство фінансів погодилося переглянути свої ліцензійні умови, щоб вони були  конкурентними. Необхідність поповнити держбюджет на 2 млрд грн з видачі ліцензій повинна підштовхнути Мінфін до швидкого встановлення чесних правил гри. Тільки невідомо, чи зможе змиритися з перемогою АМКУ одіозний депутат від БПП Олександр Третьяков, якого пов’язують з «УНЛ». Політик вже сьогодні обіцяє блокувати трибуну у Верховній Раді.

«Неазартна» країна

Україна вже дев’ять років є державою, в якій заборонені азартні ігри. У 2009 році за ініціативою прем’єр-міністра Юлії Тимошенко було ухвалено закон «Про заборону ігрового бізнесу в Україні». Це жодним чином не перешкодило продовжити працювати лотереям, які не потрапили під дію закону. З 2012 року їхню роботу регулює окремий закон «Про державні лотереї в Україні». Лотереям дозволили працювати під вивіскою «державних» за умови отримання у Міністерства фінансів ліцензій на цей вид діяльності.

2009 року голова уряду Тимошенко оголосила про остаточну перемогу над гральним бізнесом і про те, що «тепер Україна може жити спокійно та морально»

2009 року голова уряду Тимошенко оголосила про остаточну перемогу над гральним бізнесом і про те, що «тепер Україна може жити спокійно та морально»

Такими ліцензіями в Україні володіють чотири компанії: «М.С.Л.». (Молодьспортлото), «Патріот», «УНЛ» (Українська національна лотерея) і Ощадбанк. Фактично ринок було монополізовано трьома гравцями, оскільки державний банк ліцензією жодного разу не користувався.

Лідером щодо доходів на лотерейному ринку являється компанія «УНЛ». Виручку оператора оцінено аналітичною системою YouControl в 400-450 млн грн. Зростання доходів компанії відбулося у 2015-2016 роках. Вона проводить такі відомі лотереї як «Кено», «Супер лото», «Лото трійка». Власник компанії – кіпрська Efamiando Holdings. У 2016 році тренер велоспорту Тернопільської спортивної школи Роман Зеньо став власником кіпрської компанії, а отже і «УНЛ». У ЗМІ була інформація, що Зеньо став власником компанії після обшуків там СБУ, на які приїздив депутат від БПП Олександр Третьяков. За даними видання biz.censor.net, саме він є реальним власником компанії.

 ЗМІ натякають, що спортсмен Роман Зеньо є номінальним власником провідного лотерейного оператора країни Фото: Інфоміст

ЗМІ натякають, що спортсмен Роман Зеньо є номінальним власником провідного лотерейного оператора країни  Фото: Інфоміст

Другою за розміром доходів є компанія «М.С.Л.» – 350-400 млн грн. Її було засновано у 1998 році. Серед відомих лотерей оператора – «Лото-забава», «Спортпрогноз», «Хто там». Нині найбільшим акціонером компанії є кіпрська Evolot limited. Її контролює кіпріот Маркос Шиапаніс. Його бізнес-партнером по «М.С.Л.» є гендиректор компанії Георгій Ложенко, один з найвпливовіших людей у лотерейній галузі. ЗМІ писали, що більшість директорів Evolot мають зв’язки з російською Альфа Груп і її співвласником Андрієм Косоговим. Саме через зв’язки з Альфою, «М.С.Л.» потрапила в 2015 році під санкції РНБО. Тоді СБУ посилалася на звернення «М.С.Л.» до Мінфіну, датоване 2012 роком щодо проекту фінансування Евро-2012, в якому вказала партнером російський Альфа Банк. За даними самої компанії, єдине, що їх об’єднувало з банком – це кредитні відносини. Тоді як «Альфа» ніколи в структурі власності компанії не була. За інформацією «Української правди», не публічно має частку в компанії впливовий народний депутат, глава групи «Відродження» Віталій Хомутиннік.

Обличчям «М.С.Л.» є гендиректор компанії Георгій Ложенко. Поза ним, зв'язок до лотерейного оператора також приписують росіянам та одіозному нардепу, екс-соратнику Януковича Віталію Хомутинніку

Обличчям «М.С.Л.» є гендиректор компанії Георгій Ложенко. Поза ним, зв’язок до лотерейного оператора також приписують росіянам та одіозному нардепу, екс-соратнику Януковича Віталію Хомутинніку

Ще одна компанія, яка нині під санкціями, «Патріот» переживає зараз не найкращі часи. До 2014 року вона була великим гравцем, тоді як зараз опустилася на четверте місце з виручкою 7,5-8 млн грн. «Патріот» було створено в 1997 році. 100% акцій компанії належить кіпрській Cehriba Investments Limited, яка раніше входила в інвестиційний холдинг Finstar російського олігарха Олега Бойка. Після введення санкцій РНБО щодо компанії, в 2015 році у неї змінився власник. Ним став колишній глава правління Ощадбанку Олександр Морозов. До речі, Морозов і депутат Третьяков входили в найближче оточення колишнього президента Віктора Ющенка.

Новоявлений лотерейний магнат. Соратник Третькова у помаранчевій команді Олександр Третьяков замінив собою російських власників у лотереї «Патріот»

Новоявлений лотерейний магнат. Соратник Третькова у помаранчевій команді Олександр Третьяков замінив собою російських власників у лотереї «Патріот»

Усі три компанії працюють на підставі ліцензій, термін дії яких закінчився ще в першому кварталі 2014 року. Щоб продовжити лотерейний бізнес, оператори скористалися прогалиною у законодавстві. Справа в тому, що за відсутності нормативно-правових актів, необхідних для отримання ліцензій, оператори можуть продовжувати роботу до затвердження нових. Мінфін востаннє затверджував ліцензійні умови ще в далекому 2002 році. Наразі вони продовжують діяти.

Узаконити лотереї

Починаючи з 2014 року депутати й уряд намагалися вирішити ситуацію з лотерейним бізнесом. Була зареєстрована низка законопроектів, проте жодного з них так і не було ухвалено. Уряд у травні 2016 року запропонував врегулювати питання через законопроект про детінізацію ігрового бізнесу, але парламент його навіть не розглянув. Воно й не дивно, зважаючи на наявність вагомих політичних фігур серед акціонерів головних операторів ринку.

Якщо ж залишити усе так як є, то це може мати непередбачувані наслідки. По-перше, Україна узяла на себе зобов’язання щодо легалізації ігрового бізнесу перед МВФ до 2018 року. Відповідний пункт міститься у меморандумі співпраці діючої програми EFF. По-друге, лотерейний бізнес – це велике джерело поповнення держскарбниці. Міністерство фінансів оцінювало лотерейний ринок у $1 млрд. В АМКУ також визначили колосальні втрати для держбюджету від «тіньових» лотерей. «Обсяг сплачених лотерейними операторами коштів порівняно з 2013 роком знизився більш ніж на 90%. 2013 року це було 30,5 млн євро. Зате вже в 2015 році ця сума зменшилася до 1,3 млн євро – більш ніж на 95%. Лише за 2015-2016 роки Україна втратила мінімум 538 млн грн відрахувань від лотерейної діяльності, і це за умови того, що ринок продовжував би знаходитися «в стані» 2013 року», – заявляли у комітеті.

У травні 2017 року Мінфін підготував нові умови ліцензування компаній. За задумом Мінфіну, бюджет повинен заробити 1,9 млрд грн за видачу ліцензій «лотерейникам». Головним критерієм ліцензування було визначено наявність 10-річного досвіду роботи на українському ринку і відсутність санкцій. Такий підхід не сподобався нікому, окрім «УНЛ». Адже проти операторів «Патріот» і «М.С.Л.» мінімум до 28 квітня 2018 року ще діятимуть санкції. «Норми розробленого Міністерством фінансів проекту про затвердження ліцензійних умов щодо випуску і проведення лотерей є неправомірними і необґрунтованими в частині обмеження прав ліцензіата продовжувати свою діяльність у разі застосування до нього санкцій», – коментували в компанії «Патріот». «Ліцензійні умови Мінфіну для лотерейного ринку неприйнятні. Вони монополізують ринок під одного гравця – «УНЛ». А ліцензія держбанку – це просто фейк, банк не працюватиме на лотерейному ринку. Його примусово залишають для створення видимості, ніби на ринку є конкуренція», – пояснив президент «М.С.Л.» Георгій Ложенко.

Позиція АМКУ

На боці «М.С.Л.» і «Патріота» незабаром виступив і Антимонопольний комітет. Ще минулого року там зауважили, що критерії Мінфіну не є конкурентними через надання преференцій держбанкам. Потім комітет взявся детально вивчати це питання. У січні 2018 року АМКУ завершив своє масштабне дослідження. А вже на початку лютого відзвітував: «Умови не є конкурентними, їх треба допрацювати». Дослідження показало, що пропоновані Мінфіном ліцензійні умови передбачають допуск на ринок лише одного гравця – «УНЛ». Серед дискримінаційних критеріїв комітет виокремив умову 10-річного досвіду роботи на лотерейному ринку для отримання ліцензії.

Крім того, комітет зробив висновок про можливу участь держбанків у лотерейному бізнесі, опитавши їх. Так, Укрексімбанк не дотягував за критерієм регіональної мережі, Ощадбанку лотерейний бізнес нецікавий, адже він досі так і не скористався своєю ліцензією. Приватбанк не є держбанком в значенні закону «Про держбанки». Його не було засновано рішенням уряду, державним він став у процесі націоналізації. АМКУ визначив включення норми про держбанки в проект ліцензійних правил спробою створити видимість конкуренції. «Міністерство фінансів прекрасно знає, які банки згідно із законом є державними. Це Ощадбанк і Укрексімбанк. Ощадбанк володіє ліцензією, але жодного разу нею не користувався, а Укрексімбанк не відповідає критерію регіональної мережі. Відсіявши держбанки, залишиться один учасник», – зазначили у комітеті.

Проти пропозицій Мінфіну виступив і Національний банк, який хоче законодавчо заборонити банкам займатися непрофільним видом діяльності. Таким чином, запропоновані Мінфіном умови не дозволяють новим компаніям вийти на ринок лотерей, і там лишається тільки «УНЛ». «Завдяки застосованим санкціям ринок, що складається з трьох операторів, перетворюється на ринок одного», – зауважила державний уповноважений АМКУ Агія Загребельська, яка займається цим питанням.

Власне, рекомендації відмінити дискримінаційні норми і допрацювати правила і були затверджені Антимонопольним комітетом 22 лютого. А всьому цьому передували скандальні події.

Представника Антимонопольного комітету Агію Загребельську, яка посягнула на майбутню монополію «УНЛ» просто вигнали із засідання урядового комітету

Представника Антимонопольного комітету Агію Загребельську, яка посягнула на майбутню монополію «УНЛ» просто вигнали із засідання урядового комітету

16 лютого в уряді пройшла нарада, на яку запросили представника від АМКУ. На нараді комітет повинен був представити свої висновки щодо проекту, аби Кабмін згодом міг це затвердити. Представник від АМКУ Агія Загребельська на засіданні розкритикувала запропоновані правила, що створюють монополію під контрольовану депутатом від БПП компанію «УНЛ». Проте, за словами самої Загребельської, з наради її вигнав перший віце-прем’єр, міністр економіки Степан Кубів, у минулому впливовий депутат президентської фракції, яку представляє Третьяков.

Упродовж усього подальшого тижня Загребельська стверджувала про погрози, що поступають їй, а під будівлею комітету навіть збиралися імпровізовані мітинги, які звинуватили АМКУ в «пособництві Кремлю».

Активіст Олексій Гриценко повідомляв, що мітинг під Антимонопольним організував саме депутат від БПП Третьяков. «У АМКУ нагнали протестувальників через позицію комітету проти монополізації ринку лотереї під пана Третьякова і Ко. Звичайно, Третьяков хоче монополію і вибити конкурентів таких, як Хомутиннік та інші. Але це точно не через турботу про Україну, а через великі $$$», – писав Гриценко у Facebook.

Комітет залишився непохитним, і 22 лютого затвердив свої критичні зауваження до проекту Мінфіну. Відомству довелося тимчасово відступити, а міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що Мінфін уже підготував нові ліцензійні умови.

Необхідність швидкого вирішення цього питання загострюється ще й тому, що в проекті держбюджету на цей рік Мінфін заклав отримання 1.9 млрд грн від видачі лотерейних ліцензій. Йдеться про 354 млн грн доходів держбюджету і 655,5 млн доходів місцевих бюджетів від продажу мінімум двох ліцензій і податкових надходжень. Необхідність наповнення держскарбниці дає упевненість, що вже цього року Мінфін спроможеться затвердити правила роботи лотерейного ринку. Тим паче у квітні закінчується термін дії санкцій щодо двох операторів. У випадку, якщо «М.С.Л.» з цього переліку зникне, то Мінфін отримає мінімум двох бажаних ліцензіатів.

Третьяков вже пообіцяв заблокувати роботу Ради. Привід для цього знайшов «нелотерейний»

Третьяков вже пообіцяв заблокувати роботу Ради. Привід для цього знайшов «нелотерейний»

Хто точно так легко здаватися не планує, так це Олександр Третьяков. Депутат вже заявив, що сесійний день у парламенті, у вівторок 27 лютого, розпочнеться з блокування трибуни фракцією БПП. Нібито партія вимагає створення Міністерства у справах ветеранів, оскільки це питання не включено до порядку денного.

Інна Михайлівська, для «Главкома»

Добавить комментарий